Квіти - посмішка природи.
Квіти… Ними кожен свою радість,
власне щастя назива.
Квіти часто нам говорять
втричі більше, ніж слова…
В. Симоненко «Квіти»
«Щоб жити, потрібні сонце,
свобода і маленька квітка.»
Г.Х.Андерсен.
Любі діти, шановні батьки, вчителі, гості. Сьогоднішнє свято присвячене квітам України – цьому дивовижному фантастичному витвору природи.
Ця квіткова композиція буде трохи незвичною. Ми вирішили представити Вашій увазі чарівний світ, який неможливо показати, щоб не оминути жодну квітку, бо їх є дуже багато.
Учні 2-Б класу готувалися до цього свята, попередньо працюючи над проектом «Квіти в нашому житті». В народі кажуть: «Діти ─ квіти землі». А тому в ролі живих квітів будуть сьогодні наші другокласники.
- Свято квітів! Свято квітів!
Всі на свято! Всі до нас!
Чекаєм з нетерпінням
Радіємо весні.
Це – сонячне проміння,
Це – квіти і пісні.
- У світ краси полинемо сьогодні,
Бо, де квіти – там багато краси.
Потрапим в країну Квіткову безодні,
Де чути їх подих та їх голоси.
- Навесні розквітають квіти.
І до осені пишно цвітуть.
А зимою вмирають і знову
Розцвітають, і знову живуть.
- Цвітуть квіти, як ті діти,
Земля – їхня мати.
А про все це мусить пильно
Сам Господь подбати.
- Земле наша мила,
Яка ти прекрасна!
І стаєш ще краща від
квіточок ясних.
- Ти нас всіх плекаєш,
Та оберігаєш.
І ростуть, як квіти,
Українські діти.
- У сиву давнину квіти дуже обожнювали, вважали їх найкрасивішими створіннями. На острові Таїті й досі всіх дітей до 6-річного віку звуть «тіти», що означає «квітка». І в нас дітей також порівнюють з квітами. У різні часи і в різних народів квіти були не лише учасниками урочистих подій, а й саме на їхню честь влаштовували свята.
- Вірш Ганни Черінь «Українські квіти»
Вийшли зрання на гуляння
Українські діти, їх стрічали і вітали
Українські квіти.
Ось волошки, сонні трошки,
Синім шовком шиті,
Ясноокі, чисто вмиті,
Розбрелися по житі.
Ось рожева конюшина,
А на ній і комашина,
Що, не дивлячись на ранок,
Їсть солодке на сніданок.
На горобчику мак.
В шапці, як козак.
Він яскравий, як вогонь!
А бундючний – Бог боронь!
Вміє, задаватись так
Тільки ще будяк!
Там росте холодна м’ята
(Добре пахне як пом’ята),
Там шовкова трава
Щось шепоче, як жива.
А з травички – ніжні личка:
То вже « Братик і Сестричка»
У тих самих кольорах,
Що на наших прапорах.
Розбрелись по полю діти ─
Більші, менші і малі ─
Молоді яскраві квіти
Української землі.
Пісня «Пісня про квіти»
- Чуєте пахощі в нашім дворі?
Квіти розквітли в ранковій порі!
Тут на світанку сам дощик ходив,
Білу лілею від сну розбудив.
10. Чисто помилися мальви в росі,
Личенька круглі, рожеві усі.
Нижче під ними тюльпанів вогні
Дуже вони до вподоби мені.
11. Ви чорнобривцям загубите лік,
Горді майори стоять віддалік.
Ніжна петунія з ними в гурті.
А в Карпатах цвіте едельвейс золотий.
12. Цвітуть троянди в літній час,
Хоч гілочки й колючі,
Та квіти гарні, як атлас,
Пахучі – препахучі.
13. Синій барвінок крутився на тин:
Як поглядає звідтіль на жоржин!
Знаю, він кличе ромашку в танок.
Свято сьогодні у моїх квіток.
Танець «Квіткова композиція»( Шопен «Вальс квітів» )
14. Поштарочка.
Всюди буваю. Все знаю! Передам телеграму!
Терміново! Терміново! Кому ж це передати?
15. Підсніжник.
Я чекаю термінову телеграму з лісу!
( Вручає телеграму. Підсніжник читає).
Підсніжник.
Тільки свято розпочалося, а мене терміново викликають. Діти, прошу вибачення, але я мушу йти.
16. 1 учень.
А ми ж як? А наше свято?
17. 2 учень.
Ми так цього чекали, так готувалися. Так сподівалися.
18. 3 учень.
А я придумав! Візьми нас із собою.
19. 4 учень.
Ми будемо тобі допомагати.
20. Підсніжник.
Ви перелякаєте всіх лісових мешканців. Але нічого, мій дідусь перетворить вас на квіти.
( Під музику діти виходять із зали. Тим часом заходить Весна, кружляючи. )
Звуся я Весна красна
І неясно мені, де я :
Ні травинки тут, ні квітки -
Тільки дуже гарні дітки.
(Підсніжник приходить з телеграмою).
- 21. Весна.
Ну, наша поштарочка! Всюди побувала. Знайшла все ж таки тебе.
- 22. Підсніжник.
А що трапилося. Для чого я тобі?
- 23. Весна.
Помічники мені потрібні. Скоро літо.
Перевіряю, як лісові мешканці приготувалися його зустріти.
- 24. Підсніжник.
Весно красна! А я тобі на підмогу привів квіти.
(Виходять квіти)
- 25. Тюльпан.
Я гордо голову тримаю
І перед вітром не схиляю.
Я жовтий є і полум’яний,
І наче, яблуко рум’яний.
В саду я квітну навесні.
Тюльпан дали ім’я мені.
- 26. Нарцис.
Я нарцис чарівний,
Мов про сніг на згадку.
Все квітчаю навесні.
Білим цвітом грядку.
- 27. Дзвіночок
Дзвіночок веселий ріс
У полі, на роздолі,
А чарівник побачив –
Школярикам одніс.
Тихенько чарівничі
Слова промовив він –
І став дзвіночок мідним,
Розсипав чистий дзвін.
- Волошка
Там, де колоски налиті,
Зацвіла волошка в житі.
На голівці у волошки
Поселилось неба трошки.
Я – волошка синьоока,
Падаю усім до ока.
Пахну житом і полями,
Бо вмиваюся дощами.
30 Троянда.
Я квітка ніжна, як весна,
Я різні сукні маю.
Все літо пишна й запашна,
Я й осінь зустрічаю.
Буваю кольору зорі,
Лимона колір маю,
І снігу зимної пори,
і вишнею палаю.
31 Ромашка.
А квіточка моя –
це сонечка сестра
Від сонечка жовтого,
Йдуть білі пелюстки
Царівна я між травами
Й мене так любиш ти.
32 Весна.
Люблю землю отаку
У барвистому вінку!
Килим барви під ногами,
Щоб дивилися ми з вами
Квіти, квіточки мої,
Заспівайте ви мені.
Пісня «Ромашки»
Казочка про дівчинку і квіти
(лялькова сценка)
Діючі персонажі: Автор, Дівчинка, Вітерець, Тюльпани, Троянди
Автор
В одному казковому чудовому місті
Жила дівчинка на ім’я Христя.
І так дуже вона квіти любила,
Що в себе в дворі, для них квітник зробила.
Кожного дня вона квіти свої поливала
І їм пісні веселі голосно співала.
( Дівчинка виконує пісеньку, поливаючи квіточки )
Автор
Татку свому Христя тюльпани дарувала,
А от матуся Христі троянди поважала.
Сама ж дівчинка взагалі всі квіточки любила
І поливаючи їх вранці, їм завжди говорила:
Дівчинка
Не сваріться між собою, мої любі квіти,
Однаково я вас кохаю. Ви ж мені, як діти.
Автор
І все б складалося чудово між багатьма квітками,
Аби не лихо - вітерець, що навівав їм заздрість між стеблами.
Вітерець
Серед вас, мої квіточки милі,
Є й такі, що не дуже красиві.
Тільки одиниці з вас мають гідну вроду,
Інші ж сестри – я б сказав - ганьблять усю природу.
Автор
І після слів таких між квіточок знайшлися одиниці,
Які вважали, що вони гарніші, ніж сестриці.
Так дуже знахабніло вели себе тюльпани,
Хвалилися вони, що віддають ЇМ більше шани.
Тюльпани
Тільки НАС кожного разу Христя татусю дарує,
Червоний колір пелюсток нам личить і пасує.
Троянди
А нами завжди прикрашає свою кімнату мама Христі.
Ми взагалі ВЕЛЬМИ ШАНОВНІ квіти в цьому місті.
Автор
І хвастощі такі між квітами тривали б довго дуже,
Якби не випадковість, мій милий, любий друже.
Розмову поміж квітами почула наша Христя,
Коли згортала у садочку докупи жовкле листя.
Дівчинка
Ніколи я не думала і не гадала, мої любі квіти,
Що будете сваритися ви між собою, як неслухняні діти.
Господь створив всіх вас чудово й досконало,
Але для деяких цього здається вже замало.
Я всіх вас дуже люблю і дуже поважаю,
Тому пихатості окремих квіток я не розділяю.
Послухайте, Тюльпани – ви аж ніяк не червоніші, аніж маки.
До чого ви тут розпинаєтесь про кольори та смаки.
А ви чому, Троянди, пихатитесь поміж квітками.
Ви відрізняєтесь від інших хіба що – колючками.
До вас до всіх звертаюсь – ви всі мені дорогоцінні,
Нема між вас поганих. Запам’ятати це повинні!
Автор
І квітки між собою одразу ж дійшли згоди.
Прислухатись вітру перестали на його великий подив.
Та і казочці про квіти вже прийшов кінець
А хто з малят її побачив, той справжній молодець.
Пісня «Віночок»
33. Ви знаєте, як квітнуть біля хати
Троянди, мальви, нагідки …
З любов’ю їх садила мати,
Вона ж бо любить так квітки.
34. Барвінок, чорнобривці, айстри,
Жоржини, маки, нагідки –
Це наші символи – вітки.
35. Квіти здавна служити для людей оберегами. Вінок із живих квітів – український національний символ-оберіг, чарівна прикраса для дівочої голівки. За народним звичаєм у вінок вплітали квіти, кожна з яких щось символізувала.
36. Барвінок
Україну називають барвінковим краєм.
Тому й вплітали барвінок у віночок.
В літню спеку зовсім не в’яне
І в мороз листочки ховати не стане.
Зеленим килимом стелиться до ніг.
Приносить людям щастя, радість, сміх.
37. Яблуневий цвіт
Запашний і чарівний яблуневий цвіт є окрасою нашого саду.
У віночку є символом ніжності й материнської любові.
38. Волошка
Волошка в коси уплелась мені,
А я ішла уранці й наступила
На цю красу вкраїнської землі,
Волошечко, прости мені –
Образити тебе я не хотіла.
39. Мак
Як без вишні – не садок,
Так без маку – не вінок.
А його ось, як на те.
Скільки в полі тут росте.
І червоний і стрункий,
І свіженький все який.
Хоч багато не рвемо –
Всім віночки сплетемо.
40. Цвіт калини
Калина – символ рідної землі.
Біленький цвіт її духмяний, запашний.
Задивляється у воду на свою чудову вроду.
Символізує мужність і незламність духу в боротьбі за
незалежність рідного краю.
41. Безсмертник
Безсмертник називають квіткою життя.
Він здоров’я дарує нашому роду дюдському.
Гарно гоїть рани і подряпини. Символізує розум.
42. Любисток
У вінку любисток - символ людської відданості. Колись він
ріс майже коло кожної хати, бо любили його за пахощі.
43. Чорнобривець
Чорнобривець я пишний, духмяний,
Що до перших морозів не в’яну.
Це про мене матуся співає,
Як дитину в колисці гойдає.
Ви візьміть мене, квіти, в віночок.
Затанцюєте гарно таночок.
Буде затишно з вами в віночку.
Всім нам радісно буде в таночку.
Танець «Квіточка»
44. Гарно дуже! Від квітів п’янкий аромат,
Від краси аж душа завмирає.
І нема серед нас крикливих малят,
Що пелюстки у квітів зривають.
А пелюсточки ніжні, духмяні такі –
Хай красу цю всі люди відчують.
45. У квітки живая душа,
Така, як твоя і моя.
Я жити хочу, й хочеш ти,
А квітка хоче рости і цвісти.
46. Не топчім, не зриваймо квіток,
Цих природи синів і дочок.
Бо поки буде матінка-природа,
В нас буде сила і життя, і врода.
47. Як погляд малюка з дитячої колиски,
не затуманений людським гріхом.
Отак і квіти на землі кругом
Вдивляються в людей довірливо і чисто.
48. Що означають квіти у житті?
Вони нас вчать любові й доброти.
Вони дають наснагу і натхнення,
Вони дарують радість сьогодення.
49. Які дивовижні ці квіти,
У кожній чарівність своя.
Всі різні … Та й що говорити –
У квіти закоханий я !
50. Дивитися годинами можна
На ніжні пелюстки в росі,
Дивує і радує кожна,
А щастя дарують усі!
51. Якщо людина добре серце має,
Вона іде у світ й добро несе.
В її очах любов і ласка сяє.
Така людина квіткою цвіте.
52. Вчитель
Будьте і ви як маленькі сонечка-квіти, цвітіть, творіть добро,
любіть свою землю, матінку-природу, і вона відповість вам
любов’ю і щедрістю. Та й будуть на нашій землі злагода і мир.
Н.Матвієнко «Квітка – душа» (відеозапис)
Звучить пісня. Учні виходять в зал і дарують глядачам власноруч виготовлені «паперові жовто-блакитні гіацинти» .
