Учительський Журнал он-лайн

 

Портфоліо

Друк

Портфоліо

вчителя трудового навчання

Протас Наталії Вікторівни

(м. Шепетівка Хмельницької обл.)

 

Питання, над яким працюю: Використання активних методів навчання на уроках трудового навчання

 

Інноваційні засоби навчання в трудовій підготовці.

 

Проблема активізації пізнавальної діяльності в процесі навчання не нова. До неї зверталося багато вчених, педагогів-практиків. Одним із перших звернув увагу на необхідність навчати дітей мислити видатний чеський педагог Я.А.Коменський. Ідею активізації навчання за допомогою наочності, шляхом активного спостереження, узагальнення та самостійних висновків висловили і педагоги І.Г.Песталоцці, Д.О.Тхоржевський.

В українському педагогічному словнику даються такі визначення:

Навчання – цілеспрямований процес передавання й засвоєння знань, умінь, навичок і способів пізнавальної діяльності.

Активізація – вдосконалення методів і організаційних форм навчально-пізнавальної роботи учнів. що забезпечує активну та самостійну теоретичну і практичну діяльність школярів в усіх ланках навчального процесу.

На сучасному етапі розвитку суспільства, прискореного темпу життя, підвищення вимог до рівня підготовки кадрів особливої актуальності набуває швидкість та якість засвоєння знань, умінь та навичок пізнавальної діяльності людини.

Одним із шляхів вирішення цієї проблеми є підвищення активності навчальної діяльності учнів, при цьому учень має працювати, а вчитель керувати цією роботою. Проте неможливо примусити одержати знання, можна тільки мотивувати учнів на їх отримання.

У трудовому навчанні важливу роль відіграють два взаємопов’язаних компоненти -  керівна діяльність викладача та розв’язання технічних задач учнями у процесі самостійної навчально-практичної роботи. Особливе місце займає вибір форм навчання, які використовуються для досягнення необхідних знань, умінь та навичок.

З метою навчання школярів складанню технологічних процесів Д.О. Тхоржевський пропонував на конкретних виробах вивчити не тільки трудові прийоми та операції, а й елементи технологічної послідовності їхнього виготовлення.

Робота учнів стає цікавою та ефективною при використанні дослідницьких, проблемних, проектних методів. Такий підхід сприяє розвитку мислення, дозволяє виробити навички управління інформаційними потоками, отримати необхідну інформацію. Адже дослідницька діяльність   у процесі засвоєння нового матеріалу викликає в учнів певний інтерес до його вивчення  і сприяє збудженню розумової активності. Результатам навчання є «відкриття для себе».

Проблемність базується на протиріччях, що виникають в процесі вивчення навколишніх предметів. Найкращим засобом навчання служить завдання, яке викликає в учнів теоретичне або практичне утруднення, пов’язане з певним протиріччям. Таке завдання  можна назвати проблемним. Воно може бути у формі запитання, задачі або практичного завдання.

 

Методичні прийоми, які впливають на формування мотивації  при використанні активних методів навчанрня

 

-         Здивування – початкова фаза розвитку пізнавального інтересу

-         Фантастична добавка – доповнюється реальна ситуація елементами фантастики

-         Відстрочена загадки – загадка відгадується під час роботи над новим матеріалом

-         Читаємо – використання художньої літератури, ілюстрацій для постановки запитань

-         Джерело інформації – використовуються друковані видання, де розміщена інформація щодо теми уроку

-         Мозкова атака – колективна творча робота в розв’язанні певної складної проблеми

 

 

 

Методичні прийоми, які використовуються при вивченні нового матеріалу

-У ході пояснення нового матеріалу учні не конспектують, а записують питання, що виникають, за найцікавіші з яких виставляються оцінки

- У процесі пояснення нового матеріалу виписуються всі нові поняття

- у процесі поняття пропонується скласти опорний конспект

у процесі пояснення вчитель через декілька хвилин задає цікаві задачі та завдання на розуміння, пояснення та застосування

- до пояснення учні списують з дошки таблицю, яку вони повинні заповнити в процесі пояснення.

 

 

 

Методичні прийоми, які використовуються для закріплення вивченого матеріалу та перевірки домашнього завдання

-«Вірю – не вірю» - Кожне питання починається словами «Чи знаєте ви, що?»

- «Так – ні» Учитель загадує, наприклад, назву предмета, учні намагаються знайти відповідь, ставлячи питання. На ці питання вчитель відповідає «так»  чи «ні». Питання ставляться так, щоб звузити  и коло пошуку.

- Бліц опитування по ланцюжку учень ставить коротке запитання другому, другий – третьому і т.д.

- Знайди помилку – учитель просить знайти у запропонованому тексті помилку.

- Сніжна грудка – Учень називає слово, яке стосується теми уроку, слідуючий учень складає речення із цим словом, третій учень придумує питання до попереднього речення, четвертий – відповідає на нього.

 

 

 

Планування проектної діяльності

 

Етапи виконання

Результат роботи

1. Організаційно-підготовчий

Вибір теми проекту, підбір літератури

2. Конструкторський

Розробка ескіза, схеми, побудова креслення, моделювання, оформлення конструкторської і технічної документації. Добір матеріалів, інструментів, обладнання, економічне обґрунтування.

3. Технологічний

 

Виготовлення виробу. Виконання технологічних операцій, передбачених технологічним процесом.

4. Заключний

 

Корегування виготовленого виробу, оформлення творчого проекту, самооцінка проекту. Захист творчого проекту.

 

 

 

 

 

 

Управління освіти виконавчого комітету

Шепетівської міської ради

 

 

 

Методичний кабінет

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Методи проектування.

Міні-конспект по темі «Проектування виробів»

для розробки творчих проектів

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Автор:  Протас Н.В.

вчитель трудового навчання

ЗОШ І-ІІІ ст.  №3

м. Шепетівка

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2009

В  державних стандартах освітньої галузі «Технологія»  зазначається, що в основній школі учні ознайомлюються з проектно-технологічною діяльністю, ознайомлюються із світом професій, залучаються до  проектної, конструкторсько-технологічної діяльності, в учнів розвивається здатність реально  оцінювати свої можливості  для вибору посильних  творчих       завдань.

Пропонується розробка схем-опор для вивчення розділу «Проектування виробів» у 6 класі. Саме ця діяльність привчає дітей до самостійності, практичної, планової і систематичної роботи.  Оскільки трудове навчання  тісно пов’язане з життям, вивченням основ наук у школі, ознайомленням з виробництвом,  з потребами вдосконалення різних виробів, то саме використання  методу творчих проектів  створює найкращі умови для розвитку  творчої активності школярів.

МЕТОДИ ПРОЕКТУВАННЯ

 

 

 

Метод комбінування полягає у поєднанні в одному об’єкті рис, властивостей інших об’єктів. Новий об’єкт технологічної діяльності створюється на основі базової форми, використовуються моделі-аналоги.

Метод фантазування передбачає перенесення об’єкта проектування у фантастичні умови, уявлення фантастичного образу і відтворення його на папері.

Метод ідеальності застосовують при створенні принципово нових виробів та виробничих технологій. Суть методу межує з казкою і фантастикою, де потрібна дія виникає і здійснюється сама собою.

Метод фокальних об’єктів полягає в тому, що при проектуванні об’єктів, властивості випадкових явищ переносяться на об’єкт, що вдосконалюється або використовується під час розробки принципово нової моделі.

 

Основні етапи проектування

Художнє конструювання

1 етап. Визначається назва виробу його призначення і форма.

Виконується ескіз об’єкта проектування, його опис ( назва, призначення виробу, особливості конструкції, геометрична форма та розміри, вказуються основні та оздоблювальні матеріали. з яких виготовляється виріб).

2 етап. Вибирається найраціональніша конструкція. При виборі конструкції враховується такі вимоги, як естетичність, легкість у виготовленні, ергономічність, технологічність, економічність, функціональність.

Технічне конструювання

Побудова креслення деталей виробу по визначеним розмірам, виконання моделювання., підбір конструкційних матеріалів.

 

 

Проектування виробів

Об’єкт проектування  робочого одягу - фартух

 

Ознайомлення із моделями фартухів різної конструкції(без нагрудника, з суцільно викроєним та пришивним нагрудником). Вибір базової моделі, використання моделей-аналогів з найкращими ознаками.

 

Створення ескізів моделей-аналогів, їх опис.

Моделі – аналоги ( моделі подібні за призначенням і формою).

Базова модель – це форма виробу, яку використовують для розробки ряду подібних виробів.

Показники якості виробу, який проектується:

механічні – стійкість до деформації, зношування

фізичні – гігроскопічність, повітропроникність

ергономічні – зручність у використанні

естетичні – краса виробу.

Технологічні – проявляються в процесі розкрою та пошиття виробу.

 

 

Практична робота. Створення моделі виробу із використанням методу комбінування.

Інструменти та матеріали: зразки моделей фартухів, олівці, фарби.

Послідовність виконання роботи:

1. Розглянь моделі фартухів, вибери серед них моделі –аналоги та базову модель

2. Визнач ознаки кожної моделі, вид оздоблення, особливості крою.

3. Виконай ескіз моделі, яка містить найкращі ознаки розглянутих моделей. Зверни увагу на гармонійність поєднання елементів.

 

Практична робота.

 

Зняття мірок та побудова креслення фартуха з нагрудником.

Інструменти та матеріали: сантиметрова стрічка, папір, лінійка, кутник, простий олівець.

Мірки, необхідні для побудови креслення фартуха:

О-обхватні, С – півобхватні, Ш – широтні, Д- довжинні.

Д – довжина нагрудника

Д – довжина нижньої частини

Ш – ширина нагрудника

С – пів обхват талії

 

 

 

 

 

  1. 1. Побудова сітки креслення

1.1. Побудуйте прямий кут в точці В

1.2. Визначити довжину фартуха  ( Дн – Днч ) ВТ = Дн ; ТН = Днч;  ВН= Дн +   Днч

1.3. Визначення ширини нижньої частини ТТ1 = Ст/2 + 6 см,  побудуйте прямокутник нижньої частини ТТ1НН1

1.4. Визначення ширини нагрудника ВВ2 = 8 см, побудуйте прямокутник  ВВ2ТТ2

1.5. Побудова кишені  КК1 =10 см; ТК = 7 см; К1К2 = К3К4 = 12 см

1.6. Побудова пояса ПП1 = 5 см ( ширина пояса) ПП1= Ст + 30 см (довжина пояса)

1.7. Побудова бретелі  ББ1 = 5 см (ширина бретелі),  ББ1 = 40-50 см  (довжина бретелі)

 

Конструкційні матеріали та їх властивості

Асортимент тканин (сукупність тканин різних видів і різного призначення)

За призначенням тканини можуть бути :

-          побутові ( використовуються для виробництва одягу, взуття, предметів домашнього вжиту)

-          технічні ( для різних галузей промисловості)

-          спеціального призначення ( для потреб оборони)

Конструкційні матеріали – це матеріали або сировина, з якої виготовляють виріб.

Всі конструкційні матеріали характеризуються властивостями. До основних властивостей тканин належать:

  • Геометричні ( товщина, ширина, довжина)
  • Механічні ( міцність, гнучкість, драпірувальність)
  • Фізичні (гігроскопічність, повітропроникність, теплозахисні властивості)
  • Оптичні (блиск, колір)
  • Технологічні (опір різанню, обсипальність, прорубність, зсідання.

 

Запитання для перевірки знань.

 

1)            Чим товща тканина, тим менша її довжина

2)            Полотняне переплетення ниток отримують шляхом переплетення ниток основи  та піткання через одну

3)            Тканини полотняного переплетення неміцні, швидко зношуються

4)            Тканини полотняного переплетення мають різний ткацький рисунок з обох боків.

5)            Здатність тканини вбирати вологу  називають гнучкістю

6)            Здатність тканини утворювати м’які, спадаючі складки називають драпірувальність.

7)            Геометричні властивості – це розміри тканини: товщина, ширина, довжина.

8)            Здатність тканини вбирати вологу називають гігроскопічністю.

9)            Нитки основи йдуть упоперек тканини.

10)       Нитки піткання розміщені вздовж тканини.

11)       Технологічні властивості –  обсипальність, зсідання.

12)       Конструкційні матеріали – це матеріали, з яких виготовляють виріб.

 


Творча робота
“Виготовлення накладного комірця”

“Кожна людина народжується для якогось діла”
Ернест Хемінгуей

Дещо з історії

Дуже давно комір був важливою частиною костюма. Як прикраса комір веде свій родовід од намиста. У Стародавньому Єгипті намисто - символ Ра, бога Сонця. Ієрогліф, що означає золото, нагадував комір фараона та його оточення.

 

На Русі в ХІІІ столітті комір випускали з-під верхнього одягу… Робили його окремо від сорочки і пристібали до неї, коли виникала потреба. Таке намисто, крім вишитих золотом та шовком, у вигляді різних узорів, обнизувалося перлами. Такі комірці були різного розміру – більші і менші.

 

В Європі перші коміри з’явились після хрестових походів. Плаский край коміра, що увійшов у моду наприкінці ХV століття, перейшов поступово у пишні брижі. Комір мав безліч оброк простих і мереживних, іноді він нагадує жорна. почеплені на шию.

 

Історія розвитку костюму, зокрема коміра, відчуває аромат минулих епох…

Асортимент комірів

l     Форми і розміри комірів дуже різноманітні. Вони залежать від фасону виробу, його призначення, тканини, особливостей фігури.

l     За принципом побудови коміри можна поділити на три групи: до сукні із застібкою доверху, до сукні з відкритою горловиною, плоско лежачі.

l     Плоско лежачі комірці можуть бути накладними і виготовлятись окремо від блузи та сукні. Вони можуть бути виготовлені із різних тканин: батисту, шовку.

Оздобленням коміра може бути ручна та машинна вишивка, колір тканини – переважно білий, але може бути й кольоровий, картатий. Накладний комірець можна зв’язати гачком та спицями, вишити технікою «ришельє».

Проектування накладного коміра

1. Проаналізувавши форми комірів та способи їх виготовлення я поставила собі завдання:

Створити комірець у ніжних тонах який би відповідав святковому настою моєї сестри

2. Підібрала необхідні матеріали: основний матеріал – штучний шовк, для його більшої цупкості вибираю прокладку із флізеліна, підкладка із шовку або ситцю. Вишивку виконаю з допомогою тасьми та ниток у колір основної тканини. Оздобленням також буде бісер.

 

3.Знімаю мірки та виконую креслення плоско лежачого коміра. Креслення коміра будую за кресленням спинки та переду сукні. Для цього спинку та пілочку суміщаю по плечовому зрізу так, щоб збігалися вершини горловини спинки та переду. Ширину коміра та його кінці визначаю конструктивно.

 

 

4. Виконую розкрій  та оздоблення основної деталі. Попередньо виготовляю із стрічки квіти, при зібравши тасьму, довжиною 6-7 см по  одному з країв. Квіти-оздоблення пришиваю до основної деталі по наміченим лініям, одночасно виготовляючи серединки квітів із бісеру.

 

 

Комір укріплюю прокладкою із флізеліну, з'єдную із підкоміром по кутиках та лінії відльоту. Комір вивертаю, виметую. Лінію горловини обробляю окантовкою. Пришиваю навісну петельку і ґудзик.

Комірець готовий.

Готовий виріб

Визначення собівартості виробу

Вартість тканини    0,4 м x 16 грн =6,4 грн

Вартість стрічки        2 м х 0,5 грн =1 грн

Вартість ниток          1 кат х 1.5 = 1,5 грн

Витрата електроенергії   0,06х24,36=1.46

Вартість роботи          15 грн

Загальна вартість  коміра        25 грн 36 к.

 

Підбір об’єктів праці при вивченні варіативного модуля в 9 класі

(з досвіду роботи вчителя І категорії ЗОШ №3 м. Шепетівка Хмельницької обл.. Протас Н.В.)

 

В завданнях програми з трудового навчання  в новій редакції встановлюється пріоритет творчого розвитку, критичного мислення, компетентності особистості над традиційним заучування знань і вмінь. Одним із основних завдань є формування в учнів практичних навичок творчої діяльності, творчого та критичного мислення в процесі вивчення проектної діяльності.

В  державних стандартах освітньої галузі «Технологія»  зазначається, що в основній школі учні ознайомлюються з проектно-технологічною діяльністю, ознайомлюються із світом професій, залучаються до  проектної, конструкторсько-технологічної діяльності, в учнів розвивається здатність реально  оцінювати свої можливості  для вибору посильних  творчих       завдань.

Цінність проектування полягає в тому, що саме ця діяльність привчає дітей до самостійності, практичної, планової і систематичної роботи.  Оскільки трудове навчання  тісно пов’язане з життям, вивченням основ наук у школі, ознайомленням з виробництвом,  з потребами вдосконалення різних виробів, то саме використання  методу творчих проектів  створює найкращі умови для розвитку  творчої активності школярів.

Термін «проект» у перекладі з латинської означає – кинутий вперед задум. Основний зміст проектування полягає  в конструюванні сукупності дій та засобів, що дозволяють розв’язати поставлені завдання та проблеми, досягти визначених цілей.

При виконанні проекту визначаються основні  етапи діяльності:

  1. Організаційно-підготовчий етап -  вибір теми, аналіз літератури.
  2. Конструкторський етап -  розробка та оформлення конструкторсько-технологічної документації
  3. Технологічний етап – виготовлення готового виробу
  4. Заключний етап – захист проекту і проведення виставки виробів.

При виконанні проекту діяльність вчителя  передбачає:

  • організовувати дослідження та вибір технології виготовлення виробу,
  • проводити з учнями дослідження  схем, малюнків, креслень,
  • організовувати роботу з учнями в групах, демонструє прийоми роботи.

Учні проводять дослідження і вибір технології  виготовлення виробу, вивчають основні прийоми роботи, досліджують схеми і малюнки, проводять порівняльний аналіз, працюють в групах.

Під час виконання проектів слід враховувати  індивідуальні можливості учнів.

Реалії сьогодення вимагають від вчителя пошук таких нових освітніх технологій, які б сприяли підготовці активних, самостійних, ініціативних особистостей. Процес навчання  не повинен обмежуватись тільки передаванням учням стандартного набору знань, а обов’язково має супроводжуватися поступовим формуванням у них наукового мислення, учні повинні залучатися до активної самостійної діяльності.

За своїм змістом навчальна робота перетворюється на процес теоретичного і практичного перетворення реалій навколишнього світу. Такі завдання можливо здійснити при використанні таких методів навчання, як навчально-пошуковий, проблемний, метод проектів.

Так, залучаючи учнів до проектної діяльності, працюємо із інформаційними джерелами, знаходячи інформацію, яка стосується теми проекту. Вибираємо об’єкти проектування.

Пропоную до розгляду різні варіанти об’єктів праці, які можуть використовуватися в 9 класах. Серед об’єктів праці для оформлення шкільних приміщень та предметів декоративно-ужиткового призначення пропоную рамки, вази та підставки, декоративні картини. Матеріали підбираються в залежності від призначення та згідно з програмою. Це може бути газетний та друкарський папір, природні та волокнисті матеріали. Головним при виборі та виготовленні об’єкта праці вважаю новизну ідеї, нетрадиційне її вирішення.

Об’єкт праці – картини, виготовлені із природних матеріалів, які засушуються. До створення цих картин потрібно підготуватись заздалегідь, щоб підібрати квіти та листя невеликих розмірів, засушити їх. Ця робота виконується на протязі літа та восени. У вересні діти складають композиції на папері або тканині, для з’єднання елементів використовуємо клей ПВА.

Фото 1.

 

 

 

Об’єкт праці - рамки для картин. Пропонується два варіанти рамок. По першому варіанту рамка виготовляється із картону, який обклеюється папером ( шпалерами,  обгорточним, газетним, тощо) і оздоблюється аплікацією із природних та декоративних матеріалів ( зернята, метелики, мушлі, крупи, шнури, фурнітура, штучні матеріали, тощо).

Фото 2.

 

 

Об’єктом праці можуть бути рамки, але виготовлені із паперу шляхом скручування листка у трубочку. Вивчаючи технологію виготовлення таких рамок, діти творчо підходять до поставленого завдання і пропонують різні варіанти з’єднання сторін рамки. Із запропонованих елементів, трубочок пропонують виготовити вази, підставки.

 

Фото3.

 

 

 

 

Технологія виготовлення рамок із трубочок паперу.

-  Вибираються листки паперу однакової довжини. Тоді товщина трубочки у виробі буде однаковою.

-  Скручується папір у трубочку. Для цього використовуємо два олівці однакового діаметра, які розміщені по краях листка і на які скручується папір. Олівці легко тоді виймаються, край паперу приклеюється до трубочки.

-  Для надання сторонам рамки більшої товщини, їх можна склеювати між собою по довжині в такому порядку   ंंं

-  Для отримання стандартного кріплення рамки, краї рамки обрізаю

під кутом 45* і склеюю з допомогою клею «Титан». Якщо місця з’єднань не досить співпадають, ці нерівності можна усунути з допомогою гіпсу.

-  Можна з’єднувати елементи рамки й іншим способом, накладаючи одну сторону на іншу в різному порядку.

-  Рамки можна пофарбувати  в будь-який  колір.

 

Об’єкт праці – вази та підставки.

За основу беремо поліпропіленову трубу різного діаметру, яка обтягується тканим чи нетканим матеріалом.  Оздобити таку вазу-підставку можна  квітами із тканини. В залежності від властивостей матеріалів, вибираємо різні способи їх виготовлення.

Фото 4.

 

Технологія виготовлення квітів  (1 варіант)

Тканина з високою обсипальністю

Неткані матеріали або тканина з низькою обсипальністю

 

Викроїти деталь по формі

 

 

 

 

Викроїти деталь по формі

Скласти деталі по осі симетрії лицьовим боком всередину, прострочити. Пелюстку вивернути, припрасувати.

 

 

Призбируємо пелюстку по випуклому зрізу, швом «голка вперед». Таким чином з’єднуємо п’ять пелюсток, об’єднуємо їх в коло.

 

Призбируємо пелюстку по випуклому зрізу, швом «голка вперед». Таким чином з’єднуємо п’ять пелюсток, об’єднуємо їх в коло.

 

Окремо виготовляємо середину із ниток, сформувавши китичку або помпон.

Окремо виготовляємо середину із ниток, сформувавши китичку або помпон.

Технологія виготовлення квітів ( 11 варіант)

Для виготовлення квітів із окремих пелюсток використовуємо лекало слідкуючої форми.

 

 

На одну пелюстку потрібно дві деталі, які обшиваємо по контуру з послідуючим вивертанням. Для певного об’єму можна всередину вкласти синтепон. Готові пелюстки нанизуємо на голку швом «голка вперед» і формуємо квітку. Середину можна виконати, обтягнувши ґудзик тканиною контрастного кольору.

Фото 5.

 

 

Технологія виготовлення квітів ( ІІІ спосіб)

Цим способом можна виготовляти квіти «троянда» та «кала».

Троянда

Кала

Викроюється деталь по формі лекала під кутом до нитки основи 45*

 

Викроюється деталь по формі лекала

 

Деталь складається виворітнім боком всередину і зметується по краю. Формуємо квітку, призбируючи деталь навколо середини. Закріплюємо краї нитками або клеєм.

Складаємо дві деталі лицьовим боком всередину, і обшиваємо по випуклому зрізу. Деталь вивертається, припрасовується. Формуємо квітку, попередньо виготовивши середину циліндричної форми. Краї закріплюємо нитками або клеєм.

Виготовлення квітів «Тюльпани»

Викроюємо пелюстки бутона по формі ( 3 деталі)

Склавши деталі лицьовим боком всередину, зшиваємо їх. Вивертаємо, наповнюємо синтепоном, закріплюємо на «ніжці».

 

Фото 6.

 

 

Запропоновані обєкти праці можуть використовуватись для створення короткочасних учнівських проектів, розрахованих на два – три заняття.

 

Підбір об’єктів праці по темі «В’язання» у 7 класі

 

схема                зразок

 

 

 

Запропоновані вироби виготовлені гачком та спицями

 

Розробки уроків

Урок 1

 

Тема уроку  :   Побудова креслення  основи прямої спідниці

Мета:  Знати принцип  побудови викрійки прямої спідниці, навчитись виконувати креслення основи прямої спідниці по індивідуальним міркам, розвивати просторову уяву, конструкторські здібності, виховувати самостійність, уважність, взаємодопомогу.

Дидактичне забезпечення:  плакат «Конструювання основи прямої,   зразки спідниць прямого крою, манекен, Інструкційні картки – алгоритм  для побудови базисної сітки та креслення спідниці.

 

ХІД   УРОКУ:

  1. Організаційно-підготовчий етап.

Визначається, які вироби відносять до поясних, які спідниці бувають за кроєм, які мірки необхідно зняти для побудови креслення та правила їх запису, виясняються основні конструктивні пояси фігури, їх розміщення на фігурі. Визначаються основні етапи виготовлення спідниці.

Цей етап проводиться  у вигляді бесіди. За кожну правильну відповідь учень отримує жетон-додатковий бал, що дає змогу активізувати дітей.

 

  1. Визначення теми, мети уроку, завдань.

Учні ознайомлюються із поняттям «Базисна сітка»,  «Конструювання».

  1. Конструкторський етап.

Діяльність учителя.

Організує дослідження  закономірностей побудови базисної сітки, взаємозв,язок із знятими мірками та знаходженням основних конструктивних поясів фігури. Допомагає учням провести аналіз схеми побудови креслення по індивідуальним міркам. Організовує роботу з учнями в групах. Звертає увагу на дотримання санітарно-гігієнічних вимог та дотримання правил техніки безпеки.

Діяльність учнів.

Проводять дослідження  алгоритму побудови базисної сітки  та креслення основи прямої спідниці, працюють в групах над побудовою креслення     прямої спідниці.

При виконанні практичної роботи учні дотримуються правильної організації робочого місця , вчитель проводить поточний інструктаж .

По закінченню роботи  проводиться аналіз правильності та акуратності роботи, а також її завершеність.

Пропонується учням оцінити  результат своєї праці

 

Урок 2

 

Тема: Технологія вирощування декоративних кущів.

Мета: Ознайомити учнів із видами декоративних кущів, їхнім значенням, способами розмноження, садіння, догляду за ними. Навчити доглядати за ними, розвивати працьовитість, виховувати любов до природи, почуття прекрасного.

Обладнання: комп’ютер, ілюстрації з книг, журналів.

Основні поняття: живопліт, клумби, декоративні рослини, секатор.

Між предметні зв’язки: Народознавство, біологія, образотворче мистецтво.

Тип заняття: комбіноване.

 

План заняття

-         Місце декоративних рослин в озелененні території, їх естетична роль.

-         Загальна характеристика декоративних кущів, їх оцінка.

-         Способи розмноження, садіння рослин.

-         Захист від шкідників та хвороб.

 

Хід заняття

1. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів. Запитання  підводять до вивчення даної теми. Прослуховуються випереджувальні завдання учнів.

-         Які ви знаєте декоративні рослини?

-         Де в нашому місті ростуть ці рослини?

-         Які ви знаєте легенди про декоративні рослини?

-         Яке значення, крім естетичного мають ці рослини?

ІІІ. Вивчення нового матеріалу:

Узагальнюються та доповнюються відповіді учнів на поставлені запитання. Складається схема декоративних рослин. Значна увага приділяється кущам, оскільки їх можна використовувати як живопліт.

Розглядаються слайди на комп’ютері, при цьому звертається увага на визначення та розміщення дерев квітів, кущів, їх кольорове вирішення. В чому особливість розміщення квітників, бордюрів, альтанок.

Учні розподіляються на ланки по 4-5 чоловік, Перед нити ставиться завдання: Декоративно оформити присадибну ділянку, розміщуючи рослини  враховувати період цвітіння, висоту рослин, вимогливість до грунту, світло та тінелюбність, формування крони дерев.

Учні представляють підготовлені проекти, проводиться їх захист, іде обговорення.

Параллельно представляється схема розмноження кущів. При захисті проектів, вибираеться вид рослини, визначається спосіб розмноження її.

Догляд за кущами, їх захист, від шкідників та хвороб опрацьовується за матеріалом підручника.

ІV. Закріплення нових знань учнів.

Бліц-опитування

- Назвіть види декоративних кущів, дерев, квітів

- Назвіть способи розмноження калини, троянди, жасміну, горобини

- Основні операції догляду за кущами, квітами, деревами.

V. Підсумок заняття.

Декоративні кущі є невідємною частиною як міського, так і присадибного ландшафту.  Вони приваблюють своїм виглядом. покращують настрій, захищають від пилу та шуму, мають лікарські властивості.

VI. Виставлення оцінок, домашнє завдання. Дати характеристику жасмину, троянді, калині, тощо.

 

Урок 3

Тема. Монтаж виробу. Техніко-технологічна документація.

Мета: Дати уявлення про способи з’єднання деталей із різних       конструкційних матеріалів, Навчитись користуватись технологічною документацією, скласти послідовність монтажу наволочки. Почати виконувати монтаж наволочки. Розвивати навички технологічних вмінь, виховувати точність і охайність в роботі, поважне ставлення до різних професій, дотримуватись безпеки праці.

Обладнання: зразки виробів. техніко-технологічна документація.

Основні поняття: інструкційна картка, технологічна операція, ткаля, швачка, технолог.

Тип уроку: комбінований.

Структура уроку.

1. Організаційний момент.

11. Актуалізація опорних знань.

Усі вироби складаються із деталей і з’єднані між собою. Які

способи з’єднання вам відомі?  Всі вони поділяються на рознімні і не рознімні.

Міні-тренінг. Учні об’єднуються в групи і вирішується питання у який спосіб можна з єднати деталі із дерева, металу, тканини, пластмаси.

Учні доходять до висновку, що вид з’єднання залежить від виду конструкційного матеріалу. Як деталі з’єднуються вказується в ТТД.

111 Вивчення нового матеріалу.

Визначається тема, мета та завдання уроку.

-         Що відносять до ТТД, визначити послідовність монтажу наволочки, почати виконувати монтаж наволочки, дотримуючись ТУ.

Назвіть основні етапи проектування наволочки. На всіх виробництвах використовується в процесі виготовлення виробу технологічні операції та такий вид документації, як інструкційна картка та технологічна картка. Вони містять інформацію про правила, прийоми та послідовність виконання робіт.

Ознайомлення із видами технологічної документації.

Зовнішній вигляд і якість готового виробу залежить багато в чому від послідовності його пошиття. Розглядаючи зразок готової наволочки учні визначають послідовність її монтажу та наявність необхідної ТТД.

Практична робота. Підготовка деталей крою до обробки.

Інструменти та матеріали: Деталі крою, нитки, ножиці, голка, наперсток.

Послідовність виконання:

- Повторення правил безпечної праці при роботі з тканиною;

- Визначення послідовності змету вальних робіт,

- Виконання шва в упідгин із закритим зрізом, використовуючи інструкційну картку.

Контролюється якість виконання роботи, дотримання безпеки праці.

 

Закріплення нових знань: (правильна відповідь підтверджується плесканням у долоні)

-         Деталі наволочки з’єднуються клейовим способом

-         Для обробки верхнього зрізу наволочки використовують шов в упідгин

-         До рознімних з’єднань відносять болтове

-         Ширина шва в упідгин 8 см

-         Зламані шпильки та голки класти у спец. коробку

-         Інженер-технолог складає технологічну послідовність виготовлення виробу.

-         Інструкційна картка містить опис виконання кожної операції.

-         Технологічна картка містить всі етапи виробництва продукції, включає відомості про матеріали та обладнання.

Підсумки уроку. Заключне слово вчителя. Оцінювання знань та вмінь, Домашнє завдання. Закінчити змету вальні роботи, повторити зшивні шви.

 

 

Урок 4

Тема: Деталь. Способи отримання деталей.

Мета: Розглянути способи отримання деталей, навчитись виконувати розкрій виробу, дотримуючись правил техніки безпеки, виховувати економне ставлення до використаних матеріалів, розвивати навички самостійної роботи та самоконтролю.

 

Хід уроку

1 Організаційна частина.

11. Активізація навчальної діяльності – Проводиться у вигляді гри з використанням методу «Сніжна грудка». Наприклад, один учень називає слово «Тканина», інший – складає речення «Тканина виготовлена на ткацькому верстані», ще один учень складає запитання «Як визначити лицьову сторону тканини?», наступний учень дає відповідь.

111Вивчення нового матеріалу

-         Розглядаються зразки деталей і виясняється з яких матеріалів вони виготовлені, наприклад – деревина, пластмаса, скло, тканина.

-         Спроби визначити, яким способом виготовлені ці деталі, а саме – пилянням, різанням, штампуванням, литтям, тощо

-         Детально розглядається спосіб отримання деталей різанням.

-         Визначення завдань для виконання практичної роботи

(виконати розкрій торбинки, сумки, дотримуючись правил техніки безпеки.

Практична частина

-         Повторити правила безпечної роботи при роботі з ножицями, шпильками;

-         Демонстрація вчителем правильності виконання операції розкрою, особлива увага звертається на дотримання безпеки праці

-         Практична робота учнів по розкроюванню, вчитель допомагає, підказує правильність виконання роботи

Підводиться підсумок уроку, аналізуються  помилки, визначаються кращі роботи, вказуються типові помилки.

Закріплення нових знань відбувається у вигляді «Бліц – опитування» , змагання між рядами.

 

Проведення фізпаузи на уроках трудового навчання

Раз — пiдняли руки вгору,

Два — нагнулися додолу.

Не згинайте, дiти, ноги,

 

Як торкастьсь підлоги.

Три, чотири — прямо встати,

Будем знову починати.

Щоб нiчого не болiло.

Раз, два, три, чотири —

Набирасмося сили.

Нахилились, повернулись,

До товариша всмiхнулись.

 

Всi пiднесли руки — раз!

Став на шпильки увесь клас.

два- присiсти, руки вниз,

На сусiда подивись.

Раз! —і вгору.

Раз! — i вниз.

На сусiда подивись.

Будем дружно присiдати,

Щоб ногам роботу дати.

Раз! — пiднялись.

два! — присiли

Хай мужнiс наше тiло.

Хто старався присiдати,

Може вже вщпочивати.

 

Вишивати довго вчились,

очi, рученьки втомились,

а щоб краще вишивати,

треба трохи втому знати.

Раз-пiдняти руки вгору,

Два-сплесни перед собою.

Три-схились до самих п'ят,

а тепер рiвненько стань.

знов сплесни перед собою,

нахились до самих п'ят

сiдай знову вишивать.

 

 

Також використовую   для зняття втоми очей вправи на кліпання очима, переведення погляду вверх, вниз, праворуч, ліворуч,за годинниковою стрілкою, протии годинникової стрілки.


Програма

поглибленого вивчення трудового навчання

по профілю швейна справа  ( 8  -  9 класи)

 

 

 

 

 

 

 

 

Укладач:

вчитель трудового навчання

Шепетівської ЗОШ 1-111 ст №3

Протас Н.В.

 

 

 

 

 

 

 

 

Шепетівка  2009 р

Пояснювальна записка

Призначення сучасної освіти полягає в тому, щоб передати людині глибокі і загальнокультурні основи розвинути її здібності і задатки, здатність пристосуватися до динамічних умов особистого, соціального і професійного життя. Тому потрібно сформувати в учнів глибокі основи певної сфери майбутньої професійної діяльності, життєво важливі компетенції: комунікативні, технологічні, тощо.

Одним із шляхів поліпшення якості освіти, виховання особистості здатної до самореалізації, професійного зростання й мобільності в  умовах сучасного суспільства є впровадження допрофільного та профільного навчання у старшій школі. Пропонується варіант програми трудового навчання для учнів 8-9 класів по профілю швейна справа при наявності матеріально-виробничої бази, виробничого оточення, кваліфікації вчителя, індивідуальних особливостей та бажань учнів. За основу взята «Програма трудового навчання учнів середньої загальноосвітньої школи 8-9 класи» по профілю «основи швейного виробництва» Київ «Освіта» 1993. Пропонується збільшення кількості годин на вивчення практичної частини до 4 годин, на теорію відводиться 1 година.

Програма призначена для учнів 8-9 класів  передбачає продовження курсу розпочатого в 1-7 класах та базується на тих знаннях і вміннях, які учні отримали попередньо.

Завдання програми – продовжувати формувати в учнів знання та уміння з обробки текстильних матеріалів за допомогою ручних інструментів, пристосувань та швейних машин, розвиваються конструкторські, технологічні вміння, є можливість залучити учнів до різних видів технологічної діяльності, більш детально ознайомити учнів із такими професіями як швачка, вишивальниця, дизайнер, технолог. Формувати творчу активність, особистості, створити сприятливі умови для професійного самовизначення, виховувати загальну естетичну культуру та творче ставлення до праці.

При виконанні практичних робіт по темі «Матеріалознавство» учні детальніше вивчають властивості, особливості обробки тканин різного волокнистого складу. При виконанні практичних робіт пропонується використовувати завдання творчого характеру, а саме – такі види декоративно-прикладного мистецтва як аплікація із волокнистих матеріалів, клаптикова мозаїка, аплікація із ниток, фурнітури, вишивка, в’язання. При вивченні властивостей та будови тканини пропонується використовувати такий вид навчання як лабораторно-практичні роботи.

В процесі виготовлення виробів із клаптиків, учні мають можливість самостійно вирішувати  різноманітні конструкторські  та технологічні завдання. Це сприяє осмисленому вибору прийомів праці. При роботі з клаптиками  в учнів розвивається фантазія, естетичний смак, створюється унікальна  можливість відчути себе творцем, здатним створити власну річ своїми руками . Вивчаючи  розділ  «Матеріалознавство», учні  співставляють властивості тканин фактуру, кольорову  гаму, тощо. Об’єкт роботи вибирається від найпростішого, наприклад прихватки, ігольниці до складнішого – декоративних панно, одягу.

При вивченні розділу «Основи моделювання та конструювання» виконуються креслення в натуральну величину або в масштабі, при цьому звертається увага учнів на найважливіші принципи побудови, щоб сформувати чітке уявлення про взаємозалежність ліній фігури людини з лініями креслення. Об’єктом моделювання можуть бути плечові вироби з рукавами і без них, штани, спідниці-штани, білизна. Розв’язуються такі завдання, як оригінальність виробу, послідовність його  виготовлення.

В процесі моделювання враховуються національні особливості одягу: специфіка фасонів та оздоблення одягу ( вишивка, в’язання, плетення, тощо). При вивченні теми «Моделювання одягу» використовуються комп’ютерні технології. При відсутності спеціального програмного забезпечення, можливо використовувати стандартні програми, що входять до комплекту операційної системи Windows, а саме графічний редактор Paint. Комп’ютерні технології можна також використовувати для тестової перевірки знань учні

При вивченні по вузлової   обробки деталей швейного виробу, головна увага звертається на охайність і точність виконання ручних та машинних операцій, на дотримання правил безпечної праці, санітарії та гігієни.

Вивчення теми «Елементи машинознавства» передбачає ознайомлення з загальною будовою універсальної швейної машини, особливостями регулювання та обслуговування швейного та прасувального обладнання.

При опрацюванні певних розділів можливо розробляти творчі проекти, що дає можливість кожному учневі проявити творчий потенціал, сприяє послідовному переходу від організаційно-підготовчого етапу до завершального, демонструючи сталі знання, технологічні вміння, естетичний смак. При виконанні практичної роботи, учні можуть працювати індивідуально, в групах, виконувати завдання по інструкційних картках, по зразку, по матеріалу підручника, журналів.

Головна  мета навчання  –  формування в учнів знань та вмінь, необхідних для підготовки до трудової діяльності в сучасних умовах.  залучення учнів до різних видів конструкторсько-технологічної діяльності, сприяння професійному самовизначенню, розвитку творчої особистості.

Учні при виконанні практичних робіт засвоюють матеріал, оволодівають необхідними вміннями та навичками виготовлення одягу, предметів побуту,  його оздоблення. Застосовують теоретичні знання на практиці, створюються умови для саморозвитку, самоорганізації, самонавчання.

 

 

 

 

 

 

 

Вимоги до знань і вмінь учнів

8 клас

Учні повинні знати:

Правила  безпечної праці в шкільній майстерні, кваліфікаційну характеристику професії швачка, вишивальниця, санітарно-гігієнічні вимоги. Види текстильних волокон, їх властивості. Види ткацьких переплетень, основні властивості тканин.

Види плечових виробів ( без рукавів і коміра), мірки для побудови основи плечового виробу, конструювання, моделювання, виготовлення викрійки плечового виробу; правила розкроювання виробу, види та способи обробки білизни, технологію виконання крайових швів, технологічну послідовність виготовлення плечового виробу.

Загальну будову швейної машини, правила заправляння ниток, регулювання основних механізмів.

Технологію виконання різних видів лічильної гладі, плетених виробів.

Технічні умови на виконання ручних і машинних робіт, термінологію на виконання ручних, машинних робіт, волого-теплових операцій.

Повинен  вміти: дотримуватись правил безпечної праці, санітарно-гігієнічних вимог під час виконання ручних, машинних робіт, операцій ВТО.

Розпізнавати текстильні волокна різного походження, визначати основні властивості та переплетення тканин, виконувати креслення плечового виробу, вміти виконати його технічне моделювання, розрахувати витрату тканини на пошиття, виконувати економну розкладку, технологічно грамотно виконувати по вузлову обробку при виготовленні плечового виробу без рукавів та коміра, працювати на швейній машині з електроприводом, аналізувати технологічну послідовність пошиття виробу, виконувати машинні і ручні шви згідно з ТУ. Розраховувати собівартість виробу, працювати за інструкційною карткою.

9 клас

Учні повинні знати: асортимент матеріалів, які використовуються в швейній промисловості, при індивідуальному пошиві одягу, їх основні властивості, правила добору матеріалів, фурнітури, види плечових виробів з рукавами і коміром, зняття мірок для побудови. конструювання і моделювання. Схему технологічної послідовності виготовлення плечового виробу, технологію виконання з’єднувальних швів, оздоблювальних швів, технологію обробки кокеток, дрібних деталей, застібок, горловини, рукавів, послідовність пошиття штанів.

Учні повинні вміти: дотримуватись правил безпечної праці, санітарно-гігієнічних вимог та організації праці під час виконання ручних. оздоблювальних, машинних робіт. Розпізнавати  тканини з хімічних волокон, оздоблювати вироби різними видами гладі, добирати фурнітуру, оздоблювальні матеріали, виконувати ескізи та описувати моделі плечових виробів, будувати креслення виробу, виготовляти викрійки та вміти вибирати готові викрійки з журналів мод, вносити в них необхідні корективи. Економно розкроювати виріб, розраховувати його собівартість, якісно виконувати операції по вузлової обробки, технологічно грамотно виготовити плечовий виріб із коміром та рукавом, брюки.. Виконувати оздоблювальні роботи плетеними елементами, воланами, кантами, оборками, вишивкою.

 

 

 

 

Орієнтовна  сітка розподілу навчальних годин за темами програмового матеріалу

 

 

Розділ, підрозділ

Заняття

 

Теор

Прак

Теор

Прак

8 клас

9 клас

1

2

3

4

5

6

1

Вступ. Безпека праці, основи гігієни праці

 

5

 

4

2

Матеріалознавство

14

15

12

12

3

Основи моделювання та конструювання одягу

6

10

5

3

4

Елементи машинознавства

2

4

1

1

5

Технологія виготовлення білизни та одягу

10

 

15

 

 

 

 

 

 

 

 

Практичне навчання

 

 

 

 

7

Екскурсія на швейне або текстильне виробництво

 

5

 

 

8

Виконання аплікації

 

15

 

10

9

Клаптикова мозаїка

 

15

 

10

10

Конструювання та моделювання деталей одягу. Створення колажів. Захист творчих проектів

2

12

 

20

112

Засвоєння прийомів роботи на універсальній швейній машині з електроприводом

 

7

 

10

13

Обробка деталей та вузлів швейних виробів.

 

40

 

60

14

Оздоблення одягу.

1

12

2

10

 

 

 

 

 

 

 

Разом

35

 

140

 

35

140

 

 

8 клас

Орієнтовний тематичний план

Теоретичне навчання

 

1.   Матеріалознавство. Загальні відомості про текстильні матеріали.

1.1  Вступ. Значення текстильної та швейної промисловості

1.2 Загальні відомості про текстильні волокна, їх основні властивості, будова. та розмірні характеристики.

1.3 Характеристика натуральних волокон. Волокна рослинного походження. Будова, хімічний склад, фізико-хімічні властивості.

1.4 Волокна тваринного походження. Будова і хімічний склад волокна. Фізико-хімічні властивості. Мінеральні волокна.

1.5 Текстильні волокна хімічного походження. Загальна схема отримання

Будова, фізичні та хімічні властивості.

16 Види синтетичних волокон та сировина для їх отримання. Будова, фізико-хімічні властивості, їх переваги та недоліки .

1.7 Пряжа і нитки. Системи прядіння бавовни, льону, вовни. Розвиток техніки прядіння. Класифікація пряжі за основними ознаками.

1.8 Властивості пряжі в залежності від виду волокна. Дефекти пряжі та ниток, їх вплив на зовнішній вигляд тканини.

1.9 Утворення тканини на ткацьких верстатах. Загальні відомості про під

готовчі операції. Дефекти, що виникають під час ткацтва.

1.10 Основні процеси обробки тканини. Дефекти, що виникають при фарбуванні. Особливості обробки тканини із штучних та синтетичних волокон.

1.11 Склад і будова тканини. Методи визначення волокнистого складу тканини.

1.12 Основні класи ткацьких переплетень. Коротка характеристика кожного класу.

1.13 Властивості  тканини. Геометричні та механічні властивості.

1.14 Технологічні, фізичні та оптичні властивості тканин. ЛПР Визначення і вивчення властивостей тканини, що впливають на пошив виробу.

 

2. Основи конструювання і моделювання одягу та його деталей.

2.1 Правила знімання мірок, їх запис. поняття про базисну сітку. Побудова креслення сорочки з суцільно викроєним рукавом.

2.2 Побудова креслення основи сукні.

2.3 Види комірів. Побудова креслення коміра.

2.4 Види рукавів, побудова креслення основи вшивного рукава.

2.5 Моделювання горловини, кокеток.

2.6 Перенесення нагрудної виточки. Розробка нових фасонів одягу.

 

3. Машинознавство.

3.1 Короткі відомості про швейні машини. Загальна будова швейної машини, Заправка ниток. ЛПР Заправка ниток, регулювання натягу ниток, установка голки.

3.2 Основні неполадки в роботі швейних машин, їх усунення. Правила безпечної праці.

4.  Види білизняних виробів, їх конструкція. Технологія виготовлення білизни та одягу.

4.1 Види столової білизни. Шви, які застосовують для обробки білизни.

4.2 Способи обробки краю та кутів столової білизни.

4.3 Види постільної білизни, способи її обробки. Особливості конструкції.

4.4 Види натільної білизни, правила її обробки.

4.5 Правила підготовки деталей викрійки до розкрою, розкроювання виробу.

5. Технологія обробки деталей одягу.

5.1 Технологія обробки коміра.

5.2 Технологія обробки низу рукава.

5.3 Способи з’єднання рукавів із проймою.

5.4 ВТО деталей одягу. Правила безпечної праці.

5.5 Вимоги до якості обробки деталей і до готового виробу.

6. Оздоблення одягу

6.1 Технологія оздоблення виробу вишивкою, бісером.

6.2 Технологія оздоблення виробу плетеними елементами.

6.3 Технологія оздоблення сутажем, тасьмою, шнуром.

 

 

Практичне навчання

  1. Екскурсія на підприємство швейної або ткацької промисловості.
  2. Виготовлення тканин. Ткацтво, обробка тканин, фарбування.
  3. Основні властивості тканин ( геометричні, механічні, фізичні, оптичні0.

ЛПР 1 Вивчення фізичних властивостей (гігроскопічність, термостійкість), натуральних, синтетичних волокон та способи їх розпізнавання в тканинах .

ЛПР 2 Визначення волокнистого складу натуральних(бавовняних, лляних, вовняних) тканин та синтетичних тканин органолептичним методом.

ЛПР3 Визначення та розпізнавання основних класів переплетення тканин. Простих переплетень, дрібно візерунчастих та крупно візерунчастих переплетень.

ЛПР 4 Вивчення і визначення пошивних властивостей тканин (опір різанню, ковзання, обсипальність, розсувність, прорубність,  усадка).

Вишивання лічильною гладдю.

  1. Конструювання та моделювання деталей одягу. Вивчення моделей одягу по журналам мод, створення ескізів, опис моделей.  Знімання мірок, їх запис. Побудова креслення основи сукні, коміра, манжета, одно шовного рукава. Моделювання основи сукні, коміра, рукава. Підготовка викрійок до розкроювання, розкроювання виробу. Створення колажу.
  2. Прийоми роботи на універсальній швейній  машині «Чайка»,  « Brother»

Організація робочого місця при виконанні машинних робіт. Правила безпечної праці. Підготовка машини до роботи, заправка ниток. Установлення голки, регулювання натягу ниток, довжини стібка. Закріплення строчки.  Прокладання паралельних, овальних стрічок. Виконання машинних швів. Чищення та змащування машини.

  1. Обробка деталей та вузлів Розкроювання виробів. Прокладання контурних та контрольних ліній. Виконання зразків по вузлової обробки білизни. Виконання зразків натільної, постільної, столової білизни. Зметування та зшивання деталей одягу. З’єднання рукавів із відкритою та закритою проймою. ВТО. Перевірка правильності обробки деталей.
  2. Матеріалознавство. Основи композиції виробів, в’язаних спицями.

Різнокольорове в’язання. В’язання виробів по колу.

Аплікація з тканин. Аплікація з ниток, шнура, торочок.

Клаптикова мозаїка (техніка печворк).

 

«Клаптикова мозаїка»

 

  1. Клаптикова мозаїка – одне із старовинних художніх ремесел.  Правила поведінки та безпеки праці.
  2. Розвиток клаптикового мистецтва як результат розвитку  текстильної промисловості. Екскурсія на виставку або до музею декоративно-прикладного мистецтва.
  3. Використання виробів із клаптиків у побуті.  Процес конструювання іграшок, постільної білизни, штор, прихваток, тощо.
  4. Матеріали та інструменти . Вивчення властивостей матеріалів(за волокнистим складом, товщиною, характером переплетення, фактурою, тощо). Підготовка тканини до розкрою.
  5. Різновиди лекал, Їх виготовлення  Побудова     геометричних фігур ( трикутника, п’ятикутника, шестикутника). Виготовлення лекал із припусками та без них.
  6. Технологія    виготовлення виробу. Види ручних швів. Види машинних з’єднувальних швів. Засвоєння прийомів з’єднання  ручним та машинним способом. Об’єкти праці:  іграшки із клаптиків прямокутної форми ( кубики, прихватка, іграшка). ВТО.

Аплікація із волокнистих матеріалів

  1. Добір виробу, матеріалу, способу з’єднання деталей аплікації.
  2. Розробка ескіза та виготовлення лекал.
  3. Виготовлення аплікації, вибір найбільш раціонального способу з’єднання елементів аплікації.
  4. Оздоблення додатковими елементами. Остаточне оздоблення виробу.

 

8 клас

Оздоблення одягу

1. Оздоблення виробу вишивкою (лічильні шви)

2. Оздоблення одягу штучними квітами

3. Оздоблення виробу плетеними елементами..

4. Технологія виконання оздоблювальних елементів ( кант, рулик, оборки).

5. Оздоблення виробу бісером.

 

 

 

9 клас

Орієнтовний тематичний план

Теоретичне навчання

 

1. Матеріалознавство. Асортимент текстильних матеріалів.

1.1 Класифікація тканин. Асортимент  тканин. Поняття про артикул на тканини, прейскурант.

1.2 Асортимент бавовняних та лляних тканин. Властивості, розподіл за торговим прейскурантом.

1.3 Асортимент вовняних тканин. Камвольні та гребінні способи виготовлення. Основні властивості..

1.4 Асортимент шовкових тканин. Призначення, використання, Властивості тканин із штучних та синтетичних тканин. Дубльовані, прогумовані, одинарні, штучна замша.

1.5 Нові матеріали для пошиття одягу. Асортимент, властивості, використання.

1.6 Трикотажні полотна. Виготовлення, використання, властивості, асортимент.

1.7 Неткані матеріали. Способи виготовлення, властивості, використання.

1.8 Штучна шкіра, плівкові та дубльовані матеріали. Загальні відомості про виготовлення, властивості й застосування.

2 Матеріали для з’єднання  деталей одягу. Прокладні та допоміжні матеріали

2.1 Прокладні та допоміжні матеріали. Оздоблювальні матеріали. Різновиди, призначення.

2.2 Фурнітура для одягу. Ґудзики. Швейні нитки. Різновиди, призначення.

2.3 Чищення та зберігання одягу. Контроль за якістю швейних матеріалів.

3. Основи конструювання та моделювання дитячого одягу та його деталей.

3.1 Асортимент дитячого одягу. Фасони одягу для дітей різного віку

3.2 Розмірні ознаки типових фігур. Прибавки на вільне облягання.

3.3 Принцип побудови основи сукні для дівчат. Креслення рукава та коміра.

3.4 Побудова креслення основи брюк для хлопчиків.

3.5 Технічне моделювання швейних виробів (плечових виробів, брюк).

4. Технологія виготовлення дитячого плаття із коміром та рукавом..

4.1 Специфіка розкроювання дитячого одягу, особливості пошиття та оздоблення.

4.2 Крайові шви. Використання, позначення, ТУ на виконання.

4.3 З’єднувальні шви. Використання, позначення, ТУ на виконання.

4.4 Обробка деталей з кокетками різних форм.

4.5 Обробка дрібних деталей (поясів, клапанів, накладних кишень).

4.6 Обробка кишені з мереживом або оборкою.

4.7 Обробка застібок різної конструкції у дитячому одязі.

4.8  Види обробки горловин дитячого одягу.

4.9 Обробка низу рукава та з’єднання його з проймою.

4.10Обробка пройм у виробах без рукавів.

4.11 Обробка нижнього зрізу виробу.

4.12 Остаточне оздоблення виробу. ВТО виробу.

5. Особливості обробки брюк.

5.1 Підготовка деталей крою до пошиття. Обробка виточок, зрізів, складок.

5.2 Обробка застібки, бічних крокових зрізів.

5.3 Обробка верхнього та нижнього зрізів. Остаточна обробка.

6. Оздоблення одягу.

6.1 Оздоблення виробів ручними швами.

6.2 Технологія виконання оздоблювальних елементів (воланів, бантів, кантів)

6.3 Технологія оздоблення оборками, китицями, помпонами, рули ком)

6.4 технологія оздоблення виробів плетеними елементами.

 

 

 

 

Практичне навчання

1. Матеріалознавство.  Ознайомлення з асортиментом тканин, фурнітурою, нитками. Гіпюрне в’язання, вибір візерунків. Вишивання різними видами гладі. Виконання аплікації із волокнистих матеріалів.

Виведення найрозповсюдженіших плям.

2. Конструювання і моделювання дитячого одягу та його деталей. Знімання мірок і їх запис. Побудова креслення основи сукні, брюк, коміра, рукава. моделювання різних фасонів брюк і суконь. Моделювання різних фасонів суконь для дівчаток дошкільного та молодшого шкільного віку; брюк.. Підготовка викрійки змодельованого виробу до розкроювання.

3. Обробка деталей і вузлів дитячого одягу. Організація робочого місця, правила безпечної праці.  Підготовка тканини до розкроювання. Зметування і зшивання деталей одягу. Виготовлення дитячої сукні з коміром та рукавом. Виготовлення дитячих брюк. Обробка бокових, крокових зрізів, застібки. Обробка верхнього та нижнього зрізів. Обробка: кокеток різних форм, дрібних деталей, петельок, застібок, горловини, низу рукавів різними способами і з’єднання їх з проймою; пройм у виробах без рукавів. З’єднання верхньої і нижньої частин сукні, обробка нижнього зрізу виробів. Оздоблення виробу. Остаточна обробка виробу.

 

9 клас

Клаптикова  мозаїка

  1. Геометричний орнамент.  Складання в орнамент геометричні фігури( трикутники, прямокутники, шестикутники).
  2. Кольорова гама. Поєднання кольорів у виробі.. Поняття про кольорову гаму, поєднання кольорів, симетрія, ритм, рівновага. Складання композиції з використанням теплої та холодної кольорової гами.
  3. Використання  геометричних мотивів  при виготовленні предметів побуту .Створення мотивів «вертушка», «криничка»,  «кубики», підбір матеріалів та тканин для цих робіт. Підготовка тканини та розкроювання матеріалів.
  4. Виготовлення виробів із клаптиків.  Практична робота. Складання та з’єднання деталей по мотивам «кубики», «вертушка», «криничка». Вибір найдоцільнішого способу з’єднання  елементів. Складання схеми-послідовності виготовлення виробу. Зшивання деталей машинними швами, ВТО.  Виготовлення підкладки, з’єднання її з основною деталлю.
  5. Остаточне оздоблення виробу.  Визначення якості. . Оформлення виставки кращих робіт. Проведення вікторини.

9 клас

Аплікація з волокнистих матеріалів

  1. Ознайомлення з різними видами аплікації, Виготовлення аплікації з шнура, шкіри, фурнітури, нетканих матеріалів.
  2. Розробка ескізу та виготовлення лекал аплікації.
  3. Виготовлення аплікації згідно з технологією.
  4. Оздоблення виробу додатковими елементами
  5. Розрахунок орієнтовної вартості виготовленого виробу.

 

9 клас

Оздоблення одягу

1. Технологія оздоблення виробів ручними швами (вільна гладь)

2. Оздоблення сутажем, тасьмою, помпонами, китицями.

3. Оздоблення бантами, воланами.

4. Оздоблення виробу бісером.

5. Оздоблення виробу плетеними елементами.

Останнє оновлення на Понеділок, 22 листопада 2010, 10:32  

-----------------------------------------

Як дізналися про наш сайт

Виберіть одну відповідь
 

службы мониторинга серверов

Авторизація

Пошук

Переможці

Вітаємо з перемогою 
в конкурсі "Шкільний бібліотекар"

Номінація

"Бібліотекар-професіонал"

1 місце - Павленко Олена
(сертифікат + передплата на ШБ 2 півріччя + книга)

2 місце - Тимченко Ганна
(сертифікат + передплата на ШБ 2 півріччя)

3 місце - Пальонко Тетяна
(сертифікат + книга)

Номінація

"Молодий бібліотекар"

1 місце - Михалюк Галина
(сертифікат + передплата на ШБ 2 півріччя + книга)

2 місце - Павлів Наталя
(сертифікат + передплата на ШБ 2 півріччя)

3 місце - Кваша Ольга
(сертифікат + книга)

Контакти

Поштова адреса:

«Учительський журнал он-лайн»

ВГ «Основа», вул. Плеханівська, 66, оф. 5, м. Харків, 61001

Адміністратор порталу:

Тел. : (+3057) 731-96-33

e-mail: ua.teacherjournal@gmail.com


© 2012 ТОВ «ВГ «Основа».

© 2014 Учительський Журнал он-лайн. Всі права захищено.
© 2006-2009 Українська локалізація: Joomla! Україна. Всі права захищено!
Joomla! - безкоштовне програмне забезпечення, яке розповсюджується за ліцензією GNU/GPL.

 

Редакція порталу «Учительський журнал он-лайн» може не поділяти точки зору автора та користувачів порталу, які висловлюються у формі коментарів до статей, повідомлень на форумі тощо.  Автори публікацій відповідають за достовірність фактів, цитат, власних назв і т.п. Матеріали публікуються в авторському варіанті, ілюстрації, пунктуація і лексика авторські. Претензії не приймаються. Матеріали не рецензуються.