Олена Вікторівна Гордієнко,

учитель української мови та літератури,

учитель І категорії

Артемівської ЗОШ І –ІІІ ст. № 10

Донецької області

Тема. Василь Стефаник. Новела « Камінний хрест» – психологічне розкриття теми еміграції. Історична основа твору.

Мета : розвивати вміння учнів висловлювати свої думки з приводу прочитаного, вміння співставляти історичні та літературні факти, робити висновки та узагальнення; розвивати соціальну, полікультурну, комунікативну компетентності;

ознайомити учнів з історією написання новели, розкрити ідейно – художній  зміст твору;

прищеплювати учням шанобливе ставлення до загальнолюдських цінностей.

Обладнання: підручник, портрет письменника, доповідь, фрагменти кінофільму

« Камінний хрест»

Словничок нових понять :

Діаспора ( з грец. – розсіювання) – розсіювання по різних країнах народів, вигнаних за межі завойовниками.

Міграція – переселення народів у межах однієї країни в іншу

Імміграція – в’їзд чужоземців до будь – якої країни на постійне проживання.

Еміграція – переселення із своєї Батьківщини в іншу країну, зумовлене соціально – економічними, політичними або релігійними причинами.

Тип уроку : засвоєння нових знань ( інтегрований – українська література, історія)

 

Хід уроку

І.Мотивація навчання. Оголошення теми та мети уроку.

Коментар епіграфа .

Епіграф до уроку:                                                                          Гей за морем, за широким

Разом нас судьба звела.

Край далекий на чужині

Нам за вітчину дала.

С. Людкевич

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

1. 1. Літературний диктант

• 1871 рік…( народився В. Стефаник)
• Дитинство майбутнього письменника минуло в селі…(с. Русів Снятинського району)
• Батько Стефаника був…( заможним селянином)
• Василь провчився у школі…( три роки)
• У 1883 році молодий Стефаник… ( успішно склав іспити до Коломийської гімназії)
• Першою публікацією молодого письменника стала стаття… ( «Жолудки наших робітничих людей і читальні»)
• Після виключення із Коломийської гімназії Стефаник навчався…(У Дрогобицькій гімназії)
• Після закінчення гімназії, він вирішив вчитися… ( У Кракові на медичному факультеті)
• Перша збірка В. Стефаника мала назву… ( «Синя книжечка»)
• Ольга Гаморак була…( Дружиною Стефаника)
• Василь Стефаник помер у …( 1936 році)
• Творча спадщина В. Стефаника налічує…( 72 новели, статті)

1. 2. Питання до учнів

• Що називається новелою?
• Які збірки письменника ви знаєте?
• Назвіть новели В. Стефаника.
• Ознаки якого літературного напрямку яскраво виражено у новелі «Камінний хрест»?

1. 3. Коротка інформація учня про експресіонізм як напрям у літературі.

Експресіонізм - (від фр. expression - вираження, виразність) - літературно-мистецький напрям, що формувався у французькому живописі кінця XIX ст. (Вінцент ван Гог, Поль Сезанн, Анрі Матісс), а на початку XX ст. визначив художні пошуки німецьких літераторів (Йоганн Бехер, Леонгард Франк). Цей напрям мав протистояти імпресіонізмові, отже, передавати не стільки враження від дійсності, як вираження авторського ставлення до неї. Звідси - посилення лірично-суб'єктивного начала в художньому моделюванні життя, намагання прояснити його глибинну сутність. В українській прозі такий підхід до зображення дійсності характеризує новелістику Василя Стефаника, позначену надзвичайною увагою до внутрішнього світу людини, динамізмом у розкритті її переживань, що передаються нервовою, напруженою, "рваною" фразою. За спостереженням Олександри Черненко, для експресіоністів "важливим було те, щоб мистецтво відображало свідомість людини, її внутрішні переживання та емоції і щоб воно теж було експресією ритму та руху життя... Тим-то не краса, а експресія, сила духового виразу, стала характеристичною властивістю естетики експресіонізму". У цьому зв'язку симптоматичним є прагнення Василя Стефаника так натягнути струни селянської душі, щоб їх звучання нагадувало музику Бетховена.

ІІІ. Виклад нового матеріалу

1. 1. Слово вчителя української мови та літератури.

Коли почуєш ти в тиші нічній

Залізним шляхом стукотять вагони,

А в них гуде, шумить, пищить, мов рій,

Дитячий плач, жіночі скорбні стони,

Важке зітхання і гіркий проклін,

Тужливий спів, дівочії дисканти,

То не питай: Се поїзд – звідки він?

Кого везе? Куди? Кому вздогін?

Се – емігранти.

Коли побачиш – на пероні десь

Людей, мов оселедців тих, набито,

Жінок худих, блідих, аж серце рвесь,

Зів’ялих, мов побите градом жито.

Мужчин понурих і дітей дрібних

І купою брудні, старії фанти

Навалені під ними і при них,

На лицях слід терпінь, надій марних,

Се – емігранти.

Ця поезія Івана Франка з циклу « До Бразилії» є співзвучною з новелою Василя Стефаника « Камінний хрест», яку ми сьогодні розглянемо на уроці. Ця новела має свою історію написання.

1. 2. Повідомлення учениці про історію написання новели

Коли Василь Стефаник навчався у Кракові, йому доводилося спостерігати, як мандрують у світи його земляки – емігранти. Враження було гнітюче, розпачливе:

« Еміграція! Я бачив і ще бачив тут, на двірці, тоту еміграцію. Гонить їх голод з дому за світові води… Море сліз, ціле пекло муки!..»

Темні селяни, які ніколи раніше не були за межами свого повіту, тяжко орієнтувалися у чужому краю, ставали жертвами обману, шахрайства, не вміли себе обстояти. Ситуація ускладнювалася тим, що емігрантами були переважно заможні господарі, які в селі мали повагу й авторитет, а, тут, у безнадійному чеканні, їх принижували, вважали « бидлом», не мали за людей.

На Краківському вокзалі, проводжаючи земляків у далеку Америку, Стефаник бачив сині, спечені губи, підпухлі від плачу дитячі очі, чув захриплі від голосінь та зойків голоси матерів.

У листі до своєї дружини Ольги Гаморак від 21 квітня 1899 року він пише:

« У п’ятницю приїхало їх 800 душ ранісінько, не вилізали з возів, але випадали, не сідали до другого поїзду, але здобували його штурмом. Жінки бігали і верещали за згубленими дітьми, урядники одного – двох мужиків силоміць пхали до воза, хоть той молив їх, що жінка з дитиною десь пропала, а публіка дивилась на то і перестрашено питалася, що то є і хто лишився на тій землі, що емігранти покинули.»

Такі картини Стефаник часто спостерігав, вони мучили його, не давали не тільки спати, а й жити. Новела « Камінний хрест» і стала тими « муками, сльозами та кривавим криком» народу, які письменник передав через монолітний образ Івана Дідуха.

Новела була написана в лютому 1899 року. Сам письменник дуже любив цей твір. Саме в цьому творі він найбільше порушує питання еміграції.

Прочитавши новелу « Камінний хрест», Ольга Кобилянська писала Стефанику:

« Страшно сильно пишете Ви. Так, якби –сьти витесували потужною рукою пам’ятник для свого народу… Гірка, пориваюча, закривавлена поезія Ваша, котру не можна забути…»

1. 3. Слово вчителя історії

Наприкінці 60-х – на поч.. 70-х років ХІХ століття почався масовий рух з українських земель, якому судилося відіграти таку значну роль у житті нашого народу та народів, що приймали еміграційний потік.

Саме 7 вересня 1891 року ступили перші українці на землю країни Кленового листу. Ними були Василь Єленяк та Іван Пилипів, галицькі селяни з Несилова Івано – Франківської області, які переїхали в Канаду на пароплаві « Орегон».

Вони були перші. А за ними одна одну доганяли хвилі переселення. Прибувши до Вінніпегу, шукали за землею в Маніботі, працювали у фермерів.

На Різдво того ж 1891 року Пилипів був уже вдома. До нього підходили люди, як звичайно, розпитували: як і що?

- Тікайте звідси, тікайте, бо тут землі не маєте, а там земля. Ви тут попихачі, а там будете господарями, - говорив він.

1. 4. Слово вчителя української літератури.

Новела написана на основі реальних подій. Прототипом Івана Дідуха була реальна особа – русівський селянин Іван Ахтемійчук, який дійсно виїхав до Канади і листувався з письменником. Через 36 років після написання новели Стефаник у листі до онука Стефана Дідуха писав: « Зараз по їх від’їзді я написав оповідання « Камінний хрест», де є дослівні думки Вашого небіжчика діда майже в дослівнім наведенню. Це, так сказати, мій довг, сплачений Вашому дідові в українській літературі, він, же, ваш дідусь, мав в моїй молодості великий вплив…» Письменник замінив ім’я Стефан на більш поширене Іван, а камінне поле замінив більш виразним образом безплідного горба.

ІV. Робота над текстом новели « Камінний хрест»

1. 1. Слово вчителя української літератури.

В експозиційному першому розділі відразу ж показано, як людське життя Івана пливе одним потоком з худоб’ячим. Бо ж обидва – і господар, і його єдиний кінь, - одягли шлеї, на обох набухли жили, коли вони возили гній на той « горб щонайвищий і щонайгірший над усе сільське поле».

2. Перегляд фрагменту фільму « Камінний хрест» ( праця Івана на горбі, епізод з будяком)

3. Бесіда за питаннями:

- чи можна назвати роботу Івана горбі «каторжною»? Чому?

- знайдіть цитати, якими ілюструється любо Івана Дідуха до своєї землі, до того піщаного горба;

- чому письменник неодноразово порівнює Івана з конем?

- яким у новелі постає горб? Гнітючий це образ чи світлий?

- чому Іван не дозволяв жінці та синам працювати на горбі?

- чи досяг Дідух успіхів, чи забезпечував горб сім’ю Івана?

- чому ж Іван їде до Канади?

- що переважило в Іванові – любов до рідного краю чи любов до дітей? Чи можемо ми за це осуджувати Дідуха?

4. Слово вчителя історії

Безземелля і низький рівень життя населення були основними причинами масової еміграції, а наявність вільних земель в Америці, сприятливі умови для їх швидкого освоєння визначали її територіальний напрям.

Треба сказати, що Канада займає 2 місце на американському континенті за кількістю українців, що проживають там. За період з 1891 по 1914 р. їх приїхало туди близько 100 тис чоловік. У міжвоєнний час до Канади переїхало 70 тис. українців, після Другої світової війни – 60-70 тис. чоловік. У наступний період українська еміграція в Канаду зростала. Значними центрами проживання українців є міста Едмонтон ( 60 тис. чол.). Вінніпег ( 35 тис. чол.)

1. 5. Слово вчителя української літератури.

Та чи можна сказати, що розлука з рідною землею, з рідною домівкою, з усім нажитим непосильною працею добром була легкою для емігрантів?

Відповідь на це питання нам подає фрагмент фільму.

1. Перегляд фрагменту фільму ( прощання Івана та його родини з рідним селом)
2. Бесіда за питаннями:

- чому розлука Івана та його дружини із рідною землею така важка?

- чому новелу названо « Камінний хрест»? Що символізує ця назва?

- як би ви сформулювали ідею новели?

- як ви думаєте, розбагатіє Іван на чужині?

- чи буде щасливим Дідух у чужому краї?

8. Слово вчителя історії.

Роботящі руки українців і на чужій землі прославили рідний край. На сьогодні за межами України проживає не менше 8 млн. українців. У Північній Дакоті (США) українці заснували село і назвали його Україна.

У Канаді споруджено пам’ятники: князю Володимиру Великому, Маркіяну Шашкевичу, Тарасу Шевченку, Івану Франку і голодомору 33 року. У Вегревілі стоїть велетенська писанка, яка є символом української спільності в Канаді.

V. Закріплення вивченого матеріалу. Підведення підсумку уроку.

Запитання до учнів:

- який же узагальнений висновок ми можемо зробити з цієї новели?

1. Слово учня.

У новелі « Камінний хрест» родина Івана Дідуха в пошуках кращої долі вибирається до Канади. Прощання Івана з рідною хатою, селом, односельцями – це своєрідний похорон. Камінний хрест зі своїм та жінчиним ім’ям, поставлений Іваном на глиняному горбі, який він усе своє життя обробляв тяжкою працею, став символом страждань сотень тисяч галицьких українців, що їх злидні погнали за океан, до « Гамерики» й Канади.

2. Слово вчителя

Багато людей доля закинула за межі України. Але вони ніколи не забувають рідну землю і думками завжди линуть до неї. Одна із цих багатьох людей, Наталка Мохорук, що живе нині в Канаді, надіслала такого листа.

… Присвячую цей вірш усім, хто знесилений щоденними проблемами життя в Україні…, хто наміриться закрити очі й бігти з рідної землі, яка, власне, тепер потребує кожного, щоб допомогти їй у такий важкий час. Прочитайте цей вірш і самі побачите, що у кожного з нас, хто проживає так далеко від України, є чи не найтяжчий камінь – туга за всім, що є рідне.

Не залишайте Неньки в біді, бо совість, як і перша любов, завжди про себе в біді нагадає.

Читець.

Ти, друже далекий, не знаєш

Про тугу безмежну мою,

Не чуєш, як серце ридає ,-

За чим, я тобі розкажу:

Ридає воно за літами,

Проживши тут, в чужині,

Ридає, що рідний край не з нами,

Що роки злетіли в журбі…

Живу, а душа вся німіє,

Бо тут – навіть сонце не те!

І небо не те – хоч синіє,

Холодне якесь, не моє…

Як десь я побачу калину,

Що квітне в канадськім саду,

Згадаю мою Україну

Й непрошену витру сльозу…

Мій друже, шануй Батьківщину,

Вона, як життя, є одна!

Люби свою рідну Вкраїну –

Багата чи бідна вона…

 

VІ.  Домашнє завдання. Оцінювання учнів.

Аналізувати новелу «Камінний хрест», вміти висловлювати власну думку про героїв, визначити художні особливості новели.