Вчительський Журнал он-лайн

 

У статті розглядається використання ділової гри в навчально-виховному процесі як ефективного фактора формування економічної грамотності учнів.

Ділова гра як фактор формування економічних знань

За сучасних соціально-економічних умов розвитку ринкової економіки гострою є потреба в поширенні економічних знань, формуванні економічної культури населення. Сьогодні вивчення економіки в школі має забезпечувати розвиток економічного мислення учнів, навчити їх самостійно набувати, засвоювати і застосовувати економічні знання, спостерігати і пояснювати сучасні економічні явища. Але вивчення економіки припускає не лише засвоєння теоретичних знань, а також придбання навичок організації, планування і управління економічними об’єктами. Отримати ці практичні знання і навички можливо при використанні ділових ігор в процесі навчання, особистій участі в спланованих ігрових економічних ситуаціях.

Серед найрізноманітніших форм організації занять найбільше зацікавлення в учнів викликають ігри, ігрові ситуації, оскільки саме вони наближають навчальний процес до реального життя, сприяють формуванню практичних умінь і навичок, забезпечують практичну спрямованість навчання.

І. Підласий пропонує гру, організовану з метою навчання, називати дидактичною, при цьому зазначає, що «…дидактична гра – це активна навчальна діяльність з імітаційного моделювання систем, явищ, процесів, які вивчаються. У ній головним видом діяльності є навчальна діяльність, яка вплітається в ігрову і набуває рис спільної ігрової навчальної діяльності».

Ю. Бабанський розглядає дидактичну гру як «…цінний метод стимулювання інтересу до навчання; як засіб, що збуджує інтерес до навчання».

На думку П. Підкасистого, «…дидактична гра – це така колективна, цілеспрямована навчальна діяльність, коли кожен учасник і команда в цілому об’єднані виконанням одного завдання і орієнтують свою поведінку на позитивний успішний результат».

Застосування дидактичних ігор при вивченні економіки сприяє підвищенню інтересу учнів до цього навчального предмету, і тим самим підвищує ефективність навчання, формуванню в учнів уміння поєднувати теоретичні знання з практичною діяльністю. Засвоївши основи економічних знань, навчившись читати й аналізувати актуальні економічні матеріали, розбиратися в економічних повідомленнях та програмах уряду, учні повинні зрозуміти, що економічна теорія - це певний розумовий ресурс, необхідний для того, щоб осмислити своє місце в економічних процесах, навчитися «грати» основні економічні ролі, аналізувати та оцінювати економічні процеси, приймати економічно виважені рішення щодо проблем, пов’язаних з майбутньою практичною діяльністю.

Використання дидактичних ігор при вивченні економіки є доцільним і ефективним методом організації навчальної діяльності, тому що:

· учні оволодівають досвідом діяльності, схожим з тим, який би вони отримали в дійсності;

· гра дозволяє учням самим вирішувати важкі проблеми, а не просто бути спостерігачами;

· дидактичні ігри створюють потенційно більшу можливість перенесення знань та досвіду діяльності з навчальної ситуації в реальну;

· забезпечують навчальне середовище, яке негайно реагує на дії учасників;

· прийняття рішень в ході гри тягне за собою наслідки, на які учням неминуче доводиться зважати.

Дидактичні ігри займають важливе місце серед сучасних психолого-педагогічних технологій навчання. В даний час в залежності від сфери застосування існують різні види дидактичних ігор. При вивченні економіки доцільно використовувати ділові ігри.

Ділову гру можна визначити як імітацію господарської чи іншої діяльності підприємства (організації, колективу, людини) у навчальних, виробничих або дослідницьких цілях, яку особа або група осіб виконує за допомогою моделі об’єкта.

Ділова гра є активною формою навчання, яка надає можливість змоделювати економічні ситуації, аналізувати їх і виробляти оптимальні дії для розв’язання певних проблем. При проведенні ділових ігор учні входять в роль менеджера, банкіра, бухгалтера тощо, що наближає навчання до реальної дійсності, вимагаючи від школярів взаємодії, творчості та ініціативи.

Перевагами ділових ігор є те, що вони допомагають:

· розглянути певну проблему в умовах значного скорочення часу;

· опанувати навички виявлення, аналізу й розв’язання конкретних проблем; орієнтації в нестандартних ситуаціях;

· концентрувати увагу учасників на головних аспектах проблеми й установлювати причино-наслідкові зв’язки;

· розвивати взаєморозуміння між учасниками гри.

Учасники ділової гри можуть мати мають різні інтереси. Кожен з учасників одні і ті ж проблеми вирішує зі своїх індивідуальних позицій. В той же час під впливом економічних закономірностей, що зумовлюють господарську діяльність людей, вони вимушені шукати і приходити до єдиного рішення. Усе це більшою мірою, ніж будь-який інший метод викладання економіки, допомагає учням зрозуміти суть економічних перетворень, сприяє виробленню у них практичних дій, спрямованих на вибір оптимального економічного варіанту господарської діяльності.

У комунальному закладі «Луганський обласний ліцей» з 2006 року впроваджується ділова гра, яка має назву «Економічна гра». У ході гри учні ліцею мають можливість стати учасниками економічного життя, хоч і ігрового, але наближеного до реального майбутнього дорослого життя.

Мета цієї гри полягає в тому, щоб не просто дати учням теоретичні знання з економіки, а також показати, як можна використовувати ці знання на практиці; навчити слідкувати за подіями в економічному житті суспільства та розуміти їх; вчитися шукати власні шляхи розв’язання економічних проблем.

За умовами гри кожен учень ліцею має певний грошовий капітал, який відображає його успіхи у навчанні. Крім цього, життя учня вплетене в суспільне життя ліцею, де його успіхи вимірюються суспільно-корисними справами, громадською діяльністю, участю у науковій та художній творчості. Праця учнів, як економічний ресурс, оцінюються в умовних коштах (лікеях), які потім переводяться в реальні гроші за визначеним курсом (наприклад, у 2010 – 2011 н.р. 10 лікеїв дорівнювало 1 гривні).

Завдання умовної грошової одиниці полягає у стимулюванні навчальної та суспільно-корисної діяльності учнів. Така незвичайна система оцінювання знань та особистих досягнень учнів є більш ефективною порівняно з бальною системою. Учні стають дійсними учасниками ділової економічної гри, вони змагаються один з одним, конкурують та усвідомлюють, що тільки праця (фізична або інтелектуальна) може стати запорукою стабільного життя.

Творчою групою та викладачами ліцею було розроблено «Положення про економічну гру», «Закон про працю та зайнятість ліцеїстів», «Адміністративний кодекс ліцею» – основні документи, в яких відображаються правила економічної гри.

Нарахування лікеїв на персональні розрахункові рахунки учнів та рахунки класів здійснюються на основі «Закону про працю та зайнятість», який визначає види праці, за які можна отримати винагороду (навчання; наукова, суспільно-корисна, творча діяльність; участь в олімпіадах, конкурсах та турнірах, спортивних змаганнях тощо).

Відрахування та штрафи встановлюються на основі «Адміністративного кодексу» (наприклад, за пропуски та спізнення на уроки, недотримання норм поведінки, пошкодження ліцейського майна тощо).

Також учні мають змогу виконувати певні види оплачуваних робіт за замовленням, яке можна отримати на Біржі праці. Функціями Біржі праці є оформлення та видача нарядів на виконання робіт, перевірка виконання робіт разом із замовником, оформлення виконаних робіт у реєстраційному списку та подання його Центрального банку для нарахування коштів на персональні рахунки учнів.

Всі нарахування, відрахування, а також інші операції з лікеями проводять учні – службовці Центрального банку, Біржі праці та управляючі банками класів. Центральний банк є установою, яка визначає начальну кількість лікеїв на рахунку кожного учня, проводить цінову політику, щотижня здійснює операції з внесення прибутків та витрат на особисті рахунки учнів та за необхідністю може надавати інформацію про стан рахунків учнів та класу в цілому.

Керуючим органом Центрального банку є Рада директорів, яка складається з представників від класу. Рада директорів щороку на засіданні обирає Голову Центрального банку.

Представники від класів, які входять в Раду директорів Центрального банку ведуть облік коштів на особистому рахунку учнів класу, щотижня подає інформацію про переміщення коштів на рахунках до Центрального банку.

Ігрова економічна діяльність учнів ліцею стає поштовхом до активності в суспільному житті навчального закладу, підвищує інтерес до економічних процесів, які відбуваються в реальному житті, та економіки як науки. Економіка для учнів стає реальною, а не абстрактною: вони можуть переконатися, що в наш час гроші можна заробляти розумовою та фізичною працею вже навіть під час навчання в школі.

Економічна гра в ліцеї триває протягом навчального року і умовно її можна поділити на три етапи: організаційний, ігровий, заключний.

Під час організаційного етапу проходять вибори представників від класу, які будуть входити в Раду директорів Центрального банку, а також учні ліцею інформуються про правила гри та величину стартового капіталу на своєму рахунку.

Другий етап є основним в проведенні гри. Він триває весь навчальний рік. Протягом цього часу учні мають можливість працювати та заробляти умовні гроші, а також витрачати їх.

Заключний етап передбачає підведення підсумків гри: підрахунок кількості лікеїв на особистих рахунках, визначення найбагатших учнів та банкрутів. Всі учасники гри, які мають додатній капітал на особистому рахунку, отримають зароблені гроші за курсом відношення лікеїв до гривні, встановленим на початку гри. Банкрути повинні відпрацювати свій від’ємний капітал, користуючись послугами Біржі праці, або внести цю суму до Центрального банку за тим самим курсом відношення лікеїв до гривні.

Наприкінці навчального року проводиться анкетування за підсумками економічної гри. В анкетах 2011 року учні відзначили, що економічна гра допомагає їм проявити себе як особистість, допомагає краще засвоювати економічні поняття, розширює їх кругозір в області сучасного економічного життя країни та світу, дає можливість заробляти гроші, які вони потім витрачають за своїм бажанням. Інші учні у своїх анкетах написали:

- «Економічна гра дозволяє кожному з нас реалізуватися. Адже це дуже важко зробити в нинішніх економічних умовах. За допомогою гри можна не тільки весело провести час, але і отримати за це лікеї, які в подальшому конвертуються в реальні гроші. Гра служить стимулом в отриманні економічної освіти».

- «Нам здається правильним, що в ліцеї введена економічна гра. Вона розвиває логічне мислення, допомагає дізнатися багато нового, розвиває самостійність».

- «Ми вчимося і заробляємо за це гроші, як для класу, так і особисто для себе».

Протягом усієї економічної гри педагогічний колектив та керуючий склад гри створює спеціальні умови, за яких учасники виявляються постійно залученими до гри. Останнє особливо важливе для учнів старших класів, які вже відвикли грати, у них вже сформувалося пасивне відношення до навчання. Через це учні, що уперше стикаються з новою для них формою навчання, відразу активно залучаються до економічної гри. Крім того, усі учні ліцею є активними в ході грі, оскільки основним стимулом для усіх учасників є зароблені умовні гроші (лікеї, які в майбутньому можна конвертувати в гривні).

На рисунку  представлені результати моніторінгу навчальних досягнень учнів 11 класів Луганського обласного ліцею з економіки. До впровадження «Економічної гри» у 2005 році більша кількість учнів (80 %) мали оцінки достатнього рівня з економіки, а після її застосування протягом декількох років рівень економічних знань учнів дійсно підвищився.

Проаналізувавши ці результати, можна стверджувати, що впровадження в навчальний процес ділової гри, дійсно сприяє підвищенню рівня засвоєння знань, формуванню навичок самостійного розв’язання актуальних економічних проблем, аналізу сучасних економічних процесів. Таким чином, використання «Економічної гри» дозволяє максимально збільшити ефективність вивчення економічного матеріалу та підвищити рівень економічної грамотності учнів.

 

ВКонтакте - комментарии