Пивоварова Ірина Вікторівна, заступник директора з НВР,учитель початкових класів загальноосвітньої школи I-III ступенів № 52 м. Маріуполя Соціальна інтеграція молодших школярів з особливими освітніми потребами в умовах інклюзивної освіти

Сьогодні організаційно-методичні засади навчального процесу у загальноосвітній школі орієнтовані на дитину, яка нормально розвивається, без урахування особливостей психофізичного розвитку дітей з особливими освітніми потребами. Але соціалізація дуже важлива для кожної людини, а для дитини з обмеженими можливостями здоров`я особливо. І школа, насамперед, відіграє найважливішу роль в процесі адаптації до життя. Одже й новий Державний стандарт початкової загальної освіти передбачає формування соціальної компетентності молодшого школяра, тобто здатність особистості продуктивно співпрацювати з різними партнерами у групі та команді, виконувати різні ролі та функції у колективі.

Характерною особливістю сьогодення є реконструювання системи спеціальної освіти на демократичних, гуманістичних засадах, створення в країні альтернативних моделей психолого-педагогічної підтримки, механізмів для вільного вибору форм навчання дітей, рівня і діапазону освітніх потреб. В основу цього підходу покладено два принципи: не відривати дитину від сім'ї й суспільства, коли це можливо, і сприяти природному процесу її соціалізації; та надання можливості батькам дітей з особливостями психофізичного розвитку вибору форм і видів майбутньої освіти.

Усвідомлюючи всю важливість цього процесу адміністрація загальноосвітньої школи I-III ступенів № 52 м. Маріуполя ще з 01.09.2004 р. спланувала відкриття поряд з загальноосвітніми класами спеціальні класи для дітей з вадами розумового та фізичного розвитку, на базі яких тоді працював експериментальний майданчик «Інтеграція дітей з обмеженими можливостями здоров`я в загальноосвітній простір»

З січня 2010р. вчителі початкових класів школи розпочали роботу над проектом «Соціальна інтеграція молодших школярів з особливими освітніми потребами в умовах інклюзивної освіти».

Проект «Соціальна інтеграція молодших школярів з особливими освітніми потребами в умовах інклюзивної освіти» спрямований на реалізацію нових підходів до навчання та виховання дітей з особливими потребами, на створення відповідних передумов для соціальної адаптації, подальшої інтеграції цих дітей в суспільство.

Перш ніж розпочати роботу над цим проектом вчителі початкових класів проаналізували науково-методичну літературу, передовий педагогічний досвід щодо здійснення освіти та виховання учнів з обмеженими можливостями в здоров`ї в Україні та інших країнах світу. Навчально-реабілітаційний процес у спеціальних класах здійснюється відповідно до робочого навчального плану, складеного на основі Типових навчальних планів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, затверджених Міністерством освіти і науки України. Одже навчальні плани та програми допоміжних та загальноосвітніх класів дуже суттєво відрізняються. Тому обрали для себе таку модель інклюзивного навчання молодших школярів з особливими освітніми потребами, як тимчасова інтеграція цих дітей у загальноосвітній простір. З метою здійснення цієї роботи рекомендуємо розширити систему предметних факультативів, методичне забезпечення яких буде розроблятися вчителями початкових класів та вчителями-дефектологами. Можемо запропонувати такі предметні факультативи, як: «Культура спілкування», «Народознавство», «Хореографія», «Дорога в дивосвіт»,«Розвиток продуктивного мислення», «Правила дорожнього руху».

Для успішної діяльності вчителів початкових класів треба провести діагностування готовності вчителя до інноваційної педагогічної діяльності за допомогою відповідного діагностичного інструментарію. За результатами діагностування підготовити індивідуальні рекомендації для вчителів,які працюють з певної категорією дітей, створити банк даних щодо інноваційної діяльності вчителів початкових класів.

Значна роль у роботі над проектом повинна відводитися діяльності тимчасових груп. Метою діяльності творчих груп визначено: пошук шляхів ефективного використання професійного потенціалу вчителів початкових класів, їх фахового вдосконалення, розробка варіантів змісту освіти (навчальні плани, програми), форм і методів навчально-виховного процесу та способів їх реалізації в умовах здійснення тимчасової інтеграції.

Під час проведення засідань шкільного методичного об`єднання вчителів початкових класів радимо обговорювати найважливіші питання щодо організації та проведення сумісних занять, позаурочних заходів, предметних тижнів («Тиждень трудового навчання», «Тиждень образотворчого мистецтва», «Тиждень естетичного виховання»)

У своїй роботі пропонуємо запроваджувати нетрадиційні форми методичної роботи, такі як: педагогічні ігри (дидактичні, виховні, ділові, рольові); моделювання педагогічних ситуацій; виставки методичних інноваційних розробок класних та позакласних заходів, аукціон методичних розробок. Ці заходи будуть сприяти створенню комфортного освітнього середовища та комфортному психологічному клімату для роботи вчителів і навчання та виховання учнів.

Така форма методичної роботи, як взаємовідвідування спільних занять для дітей допоміжних та загальноосвітніх класів, буде сприяти підвищенню майстерності вчителя.

Вчителям загальноосвітніх класів треба готувати своїх дітей до взаємодії з їх однолітками, що мають порушення в розвитку: проводити бесіди, привчати дітей робити своїми руками ігрові матеріали та інш. Основне завдання для педагогів полягає в тому, щоб з часом діти з обмеженими можливостями здоров'я стали співучасниками цієї діяльності, а діти, що нормально розвиваються, сприймали їх як партнерів, яким нерідко потрібні їх допомога і підтримка.

На основі рекомендацій ПМПК, індивідуальної програми реабілітації дитини-інваліда, з обов'язковим урахуванням думки батьків вчителям початкових класів важливо розробити індивідуальні навчальні плани для дітей з особливими освітніми потребами. Індивідуальний навчальний план може бути розроблений на навчальний рік, на півроку. В разі потреби можливо вносити в індивідуальний навчальний план зміни.

До роботи треба активно залучати батьків учнів. З метою вивчення відношення батьків учнів загальноосвітніх класів та спеціальних класів до інклюзивного навчання пропонуємо проводити анкетування.

Робота практичного психолога повинна бути направлена на:

- проведення психолого–педагогічної роботи щодо розвитку молодших школярів в умовах спільної діяльності загальноосвітніх та допоміжних класів;

- психологічний супровід діяльності щодо забезпечення психологічного та фізичного здоров`я учнів, попередження можливого неблагополуччя в психічному та особистому розвитку школярів;

- виявлення та вивчення причин, які заважають успішному розвитку та спілкуванню учнів з метою надання своєчасної допомоги та підтримки;

- зниження рівня тривожності в учнів;

- підвищення психологічної компетентності учасників навчально-виховного процесу.

На даний момент у спеціальних початкових класах для дітей з розумовими та фізичними вадами навчається 54 учня. Всі вони навчаються після обстеження на міській психолого-медико-педагогічній консультації. Нам пощастило, що наші діти мають змогу навчатися в більш комфортних умовах, де їм затишно та зручно. У них є своє окреме приміщення, яке розташовано неподалік від основної школи. Але діти не відриваються від своїх одноліток, бо щоденно приходять у шкільну їдальню, на факультативні заняття, на позакласні заходи.

Більшість учнів потрапляють до допоміжних класів після того, як вже деякий час навчалися у загальноосвітніх класах. Чому ж батьки приймають таке нелегке рішення, як переведення своїх дітей до таких класів? Причина тільки одна: це те, що вчитель початкових класів майже не звертає уваги на їх синів та дочок. Засвоїти навчальний матеріал для таких дітей набагато складніше. Як наслідок, це стає причиною того, що діти починають відмовлятися йти до школи, з`являється агресія, підвищується роздратованість. Однолітки починають скаржитися на таких учнів, починають посміхатися з недоліків цих дітей.

Тому основний контингент спеціальних класів для дітей з розумовими та фізичними вадами найчастіше складають діти, що гостро потребують спеціально організованого корекційного навчання з урахуванням особливостей кожної дитини.

Ми радимо цю роботу побудувати так. За кожним допоміжним класом закріпити початковий клас загальноосвітньої школи. Дуже важливо врахувати : склад класів, відношення батьків, обізнаність та готовність вчителів початкових класів. Роботу треба починати з проведення спільних батьківських зборів, проведення психологом індивідуальної психодіагностики учнів. У кожній паралелі початкових класів у вересні провести перші позакласні заходи. Після перших занять треба приділити увагу учням, у яких недостатньо розвинені комунікативні навички, виявився високий рівень тривожності. Для цих дітей треба спланувати індивідуальну корекційну роботу. До цієї роботи необхідно залучити психолога, логопеда, дефектолога. Найчастіше індивідуальні та групові заняття допоможуть вирішити ці проблеми. Крім традиційних корекційних вправ радимо використовувати елементи арт-терапії ( малювання на мокрому листі, малювання нитками), казкотерапії, психогімнастики, ритміки.

Так як кількість учнів допоміжного класу та загальноосвітнього класу повинна бути однаковою, вчителям початкових загальноосвітніх класів потрібно відібрати для перших занять від 8 до 10 учнів, а потім здійснювати постійну заміну 1-2 учнів від заняття до заняття. Сумісні позакласні заходи планувати по два заняття на місяць. Це можуть бути різноманітні види роботи такі, як гра-подорож, інсценізація казок, екскурсії, інтелектуальні ігри, математичні та літературні вікторини, інтегровані заняття.

Обов`язково треба передбачити в ході проведення занять зміну діяльності учнів, чергування активної роботи з відпочинком. Слід відмітити, що на заняттях необхідно постійно використовувати наочні засоби. Наприкінці занять планувати проведення колективної роботи. Вчителям початкових класів треба проводити не тільки сумісні позакласні заняття, а й сумісні позашкільні свята за участю дітей. Намагатися залучати учнів під керівництвом вчителів трудового навчання та образотворчого мистецтва до виготовлення декорацій.

У особливих дітей спостерігається:

а) більш пізній розвиток усіх функцій: сприйняття, уваги, пам'яті, мислення, мови;

б) емоційна незрілість;

в) явні труднощі управління своєю поведінкою;

г) труднощі соціальної адаптації;

д) низький темп роботи і недостатня продуктивність діяльності в цілому.

Тому під час організації роботи:

а) «особливим» дітям слід надавати найбільш зручні для них місця для посадки;

б) бажано садити цих дітей поруч зі старанними і добре встигаючими учнями; або поруч з тим, хто є носієм позитивної рольової моделі;

в) уникати відволікаючих увагу предметів;

г) необхідна безпечна, вільна від перешкод середа і адекватний простір для пересування;

д) дошку не слід захаращувати сторонніми предметами;

е) зона, де сидить «особлива» дитина, повинна бути тиха і спокійна;

ж) організувати навчальні місця так, щоб для учнів було можливо працювати і взаємодіяти на уроці в гнучких групах.

Якщо «особливій» дитині важко відповідати перед усім класом, то йому треба дати можливість представити виконане завдання в малій групі. Робота в групах дозволяє таким учням розкритися і вчитися у своїх товаришів. Добрий результат дає і розподіл учнів по парах для виконання проектів, щоб один з учнів міг подати приклад іншим.

Весь час допомагати «особливій» дитині не потрібно, треба дозволити інколи прийняти самостійне рішення, похвалити і, таким чином, вчити вирішувати проблеми, справлятися з ситуацією.

Учнів з особливими освітніми потребами треба вчити спілкуватися з однолітками, жити поряд з ними. Але не для всіх учнів це легко. Іноді може виникати агресія, роздратованість. Тому дуже важливо своєчасно надати кваліфіковану допомогу.

Учні, які мають особливі освітні потреби, які зараховані до загальноосвітніх класів, зараз практично усі навчаються за індивідуальною формою навчання. Але індивідуальне навчання вдома не відповідає потребам учнів, а дефіцит соціальних вражень, обмеження контактів звичною домашньою обстановкою сприяє їх замкненості, відриву від соціуму.

Тому під час організації індивідуального навчання таких учнів вчителям слід передбачити залучення такої дитини до участі у заняттях з образотворчої діяльності, фізичної культури, музики та позакласних заходах разом з іншими дітьми, які не мають відхилень у здоров`ї. Важливою умовою успішності навчання «особливої» дитини є забезпечення її самостійної пізнавальної активності.

Усі зусилля вчителів початкових класів повинні бути націлені на формування всебічно розвиненої особистості, на здійснення корекції та диференційованого підходу, на підвищення соціального статусу дітей, ролі сім`ї у вихованні.

Завдяки організації корекційно-педагогічної роботи з учнями допоміжних класів в рамках роботи над проектом «Соціальна інтеграція молодших школярів з особливими освітніми потребами в умовах інклюзивної освіти» вдалося досягти позитивних результатів. Учні початкових класів, які мають особливі освітні проблеми, є переможцями міських конкурсів-виставок з декоративно-ужиткової творчості, які проводяться для учнів початкових загальноосвітніх шкіл. Школа підтримує особистий зв`язок з дитячим садком № 112. Учні початкових класів показують свої спільні виховні заходи для маленьких глядачів дитячого садочку.

У 2012 році молодші школярі допоміжних класів приймали участь у фестивалі для людей з обмеженими можливостями здоров`я, які проводить громадська організація ПАТ ММК ім. Ілліча «С нами добрые сердца». Переможцем фестивалю став Пархоменко Сергій, учень 2-го класу, у номінації «Кращий вокаліст».

У вересні 2012 року була проведена персональна виставка робіт учня 4 класу Горелова Едуарда. Усі роботи, а їх виявилася дуже велика кількість, вироблені з пластиліну. Усі роботи об`ємні, на різну тематику.

У листопаді 2010 року прийняли участь у Всеукраїнській науково-практичній конференції «Розвиток системи інклюзивної освіти в Україні: поточний стан та регіональні перспективи» у м. Донецьку, у лютому 2011 року участь у семінарі у м. Донецьку «Створення моделі інклюзивної освіти», який був проведений Міжнародним науково-методичним центром перспективного педагогічного досвіду.

У квітні 2011 року презентація досвіду роботи над проблемою на зональному семінарі для працівників методичних служб та керівників інклюзивних шкіл «Інклюзивне навчання як інноваційна освітня технологія» у м. Маріуполі.

У квітні 2012 року презентація досвіду роботи вчителів початкових класів над проектом «Соціальна інтеграція молодших школярів з особливими освітніми потребами в умовах інклюзивної освіти» на семінарі-практикумі для заступників директорів з НВР міста Маріуполя.

Одже організація інклюзивного навчання для дітей з обмеженими можливостями розвитку буде сприяти перш за все соціалізації їх у сучасному житті. А для молодших школярів, які нормально розвиваються, важливо створити середовище, в якому вони почнуть усвідомлювати, що світ - це єдине співтовариство людей, яке містить в собі і людей з проблемами.

Тому головним напрямком в діяльності вчителя під час організації інклюзивного навчання повинен стати орієнтир на «включення» дітей з обмеженими можливостями здоров'я в колектив однолітків і дорослих на правах «рівних партнерів». У цьому випадку педагогічний пошук полягає в тому, щоб знайти ті види комунікації або творчості, які будуть цікаві і доступні кожному з учасників групи. Педагог повинен створити умови, в яких дитина може самостійно розвиватися у взаємодії з іншими дітьми.

Додаток 1

Загальна інформація для вчителів початкових класів загальноосвітніх шкіл щодо роботи у інтегрованому класі

- Працюйте з радістю.

- Проведіть кілька демонстрацій занять. Покажіть батькам, як необхідно працювати з дитиною вдома.

- Розкажіть батькам про індивідуалізований на­вчальний план дитини. Допоможіть їм зрозуміти зв'язок між заняттями у класі і завданнями, визначеними у плані.

- Зберігайте конфіденційність. Це необхідно для встановлення довірливих стосунків. Сім'ї мають право на таємницю приватного життя і вчителі зобов'язані не розголошувати інформацію приватного характеру

- Вчиться у батьків. Звертайте увагу на все, що може допомогти навчанню і вихованню дитини, особ­ливо на методи роботи з нею батьків. Успішні педагогічні підходи, які використовують удома, можна засто­сувати  й у  школі.   Уважно слухайте батьків, розпитуйте їх про ефективні прийоми роботи з дитиною. Намагайтесь уникати негативних суджень.

Додаток 2

Методичні рекомендації щодо здійснення інтеграції молодших школярів з особливими потребами в систему загальноосвітніх класів

1. Поєднайте розвиткові та конкретно-інструктивні підходи в загальну систему для учнів початкових класів, які не мають відхилень в інтелектуальному розвитку та дітей, у яких спостерігаються порушення інтелектуального розвитку.

2. Залучайте учнів початкових класів з кожної групи до планування спільної діяльності.

3. Слідкуйте за спілкуванням дітей у побутових ситуаціях (у шкільній їдальні, на перерві, на прогулянці тощо).

4. Дотримуйтесь спільного ігрового інтересу.

5. Знайдіть спільну територію для проведення занять та ігор.

6. Плануйте проведення ігор та занять у малих групах.

7. Стимулюйте розвиток взаємної підтримки через проведення спільних позакласних заходів.

8. Сприяйте формуванню в учнів початкових класів толерантного ставлення один до одного.

Додаток 3

Рекомендації

для вчителів початкових класів загальноосвітніх шкіл

щодо адаптації навчально-виховного процесу

для молодших школярів з розумовими вадами

Щоб досягти успіху в роботі під час проведення занять в рамках здійснення інтегрованих занять, треба враховувати такі чинники:

- Час. Стежте за тим, протягом якого часу кожен учень може концентрувати свою увагу на завданні. На початку навчального року доцільно скорочувати тривалість сумісних занять. Закінчуйте заняття, коли ви бачите, що діти втомилися чи відволікаються. У більшості випадків краще проводити два-три короткі заняття, ніж одне довге. Після того, як діти навчаться спілкуватися поміж собою тривалість занять можна збільшити.

- Зручність. Визначте, в яких сферах діяльності, в яких умовах діти почувають себе зручніше і впевненіше. Після того, як учень набув певного досвіду в комфортному довкіллі, поступово ознайомлюйте його з іншими центрами діяльності.

- Відволікання. Стежте за тим, наскільки відволі­кає дітей довкілля. Деякі учні почувають себе зруч­ніше, сидячи за партою, щоб бути непомітним. Інші ж полюбляють бути в центрі подій. Ураховуйте індивідуальні стилі навчання дітей, намагайтеся ство­рювати для кожного сприятливе навчальне довкілля.

- Рівень шуму. Нормальна робота класу повинна супроводжуватися рівним "гудінням", а не голосним ре­вом. Багато учнів полюбляють перебувати в тиші. Деяким дітям важко сконцентруватися, коли їх відволікають інші звуки, тому під час групових занять їх доцільно садити біля вчителя.

- Освітлення. Учні початкових класів повинні багато часу перебу­вати на свіжому повітрі і при природному освітленні, яке позитивно впливає на розвиток їхньої зорової си­стеми. Тривале ж перебування перед екранами телеві­зорів та комп'ютерних моніторів небажане. Штучне освітлення у приміщеннях має бути м’яким, його мож­на доповнити місцевим освітленням, яке допомагає дітям сконцентрувати  увагу на зоні заняття.

- Вибір матеріалів. Учителі початкових класів мають забезпечува­ти такий вибір матеріалів для заняття, який сприяв би соціальному, емоційному, фізичному, комунікативному та когнітивному (інтелектуальному) розвитку дитини.

Додаток 4

Поради вчителю початкових класів, у якого навчаються діти з обмеженими можливостями в здоров`ї

1. Надавайте кожній дитині можливість працювати у притаманному їй темпі. Абсолютно неприпустимі в цей час зауваження типу «Швидше!», «Затримуєш всіх!». Краще запропонувати дитині завдання, для виконання якого потрібно менше часу. Обсяг роботи треба збільшувати поступово. Індивідуалізація темпу - необхідна умова психологічного комфорту дитини в школі.

2. Обов`язково проводьте роботу в групах. Але важливо враховувати необхідність зміни складу групи для формування у дітей адекватної самооцінки. Повністю виключаються змагання між групами дітей з метою уникнення взаємних докорів і порушення атмосфери співпраці і спільності класу.

3. Регулярна зміна видів діяльності та форм роботи на уроці дозволить всім дітям без винятку зняти напругу, підвищити увагу.

4. Майже всім дітям необхідно проговорювати послідовність своїх дій вголос. Навчайте дітей говорити тихо, півголосом, шепотіти «губами», щоб не заважати іншим.

5. Важливо слідувати за природною потребою дитини у пізнавальній діяльності, а не нав'язувати її. Частіше пропонуйте дітям завдання, які б вони виконували із задоволенням. Вимагати від дитини виконання нецікавих або більш складних завдань слід обережно і дозовано, так як постійна напруга призводить до соматичних або психологічних проблем.

6. Основне правило для вчителя. Створення умов для адаптації дитини до школи полягає в тому, щоб дитина була успішною не скільки в навчанні, скільки у сфері спілкування та взаємодії між усіма учасниками освітнього процесу: вчителями, дітьми, батьками.

Додаток 5

Рекомендації вчителя-логопеда

щодо проведення сумісних занять в межах здійснення інтегрованої освіти

молодших школярів з особливими потребами у загальноосвітній простір

1. Створювати найбільш сприятливі умови успішної праці (організація робочого місця, розподіл робочого часу, провітрювання приміщення).

2. Мова вчителя повинна бути чіткою, виразною та зрозумілою для учнів. Питання, з якими звертається вчитель до дітей, повинні бути лаконічними та носити характер простої граматичної конструкції.

3. Не можна допускати: невитриманість, роздратованість, окрик. Голос вчителя повинен бути спокійним, доброзичливим.

4. Проводити артикуляційну гімнастику на початку занять

5. Знати характер мовних порушень кожної дитини, враховувати рекомендації вчителя-логопеда.

6. Проводити мовні розминки з психологічним настроєм учнів на правильну артикуляцію.

7. Слідкувати за введенням до мови поставлених логопедом звуків.

8. Розвивати дрібну моторику рук шляхом спеціальних вправ.

9. Проводити словникову роботу, розучувати спеціальні терміни.

10. Збагачувати активний словниковий запас учнів початкових класів.

11. Забезпечувати максимальну мовну активність учнів під час проведення занять.

12. Слідкувати, щоб учні попередньо коментували дії, які вони планують та виконують.

13. Вимагати повної та розгорнутої відповіді на запитання.

14. Використовувати на уроці мовні правила, скоромовки, приказки тощо.

15. Розвивати зв`язне мовлення: монологічну та діалогічну мови під час інсценування та переказу текстів.

16. Проводити логопедичну гімнастику для розвитку моторики мовного апарату.

17. Обов`язково давати зразок читання тексту чи вірша вчителем або учнем, який добре читає.

18. Систематично працювати над поставою логічного наголосу та виразністю під час читання.

19. Обов`язково виконувати види роботи на розвиток фонематичного слуху та граматичного строю мови учнів.

20. Стимулювати мову учнів шляхом похвали та доброго слова.

Додаток 6

Специфічні риси змісту навчальних предметів у початкових класах

стосовно формування соціальної компетентності молодших школярів

в умовах здійснення інтеграції

- створювати та розв` язувати проблемні ситуації;

- використовувати інтерактивні методи навчання, у яких раціонально поєднувати індивідуальні, групові і фронтальні види роботи; роботу у парах, у малих групах, групах за інтересами, рольових групах;

- застосовувати тестові та різнорівневі завдання, що дають дитині право вибору, учити їх обирати потрібний варіант;

- давати і періодично змінювати громадські доручення, обговорювати їх виконання;

- проводити виховні заходи, виховуючи повагу та співчуття до дітей, які мають відхилення у здоров` ї, вчити підтримувати їх;

- створювати ситуації морального вибору на основі прочитаних творів або життєвих ситуацій;

- вчити учнів початкових класів висловлювати власну точку зору, вислуховувати думку товариша.

Додаток 7

АНКЕТА ДЛЯ БАТЬКІВ

Вивчення відношення батьків до інтегрованого навчання дітей з особливими освітніми потребами

1. Чи відомо Вам про можливість інтегрованого навчання дітей загальноосвітніх та допоміжних класів (так чи ні)? _______________________________________________

2. Як Ви відноситеся до інтегрованого навчання дітей (позитивно, негативно, не можу відповісти)?

_______________________________________________

3. Дали б Ви згоду на те, щоб Ваша дитина приймала участь у проведенні спільних занять для дітей загальноосвітніх та допоміжних класів (так чи ні)?___________________________________________

4. Що придбав би Ваш син (донька) у разі відвідування спільних занять для учнів загальноосвітніх та допоміжних класів? _____________________________________________________________________________________________________________________________________________

5. Що втратив би Ваш син (донька) у разі відвідування спільних занять для учнів загальноосвітніх та допоміжних класів?

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________

Додаток 8

Анкета для батьків

щодо вивчення розвитку дитини з особливими освітніми потребами

•  Хто ця дитина? Яка її біографія?

• Які особи відіграють важливу роль у житті дитини?

• Які досягнення є у дитини?

•  Який рівень її фізичного розвитку?

•  Який її соціальний та емоційний розвиток? Які її ігрові вміння?

• Який розвиток комунікативних навичок дитини?

• Який її інтелектуальний (когнітивний) розвиток?

•  Які види занять найбільше цікавлять дитину?

•  У яких сферах дитині потрібна допомога (спіл­кування, соціальний і емоційний розвиток, ігрові вмін­ня, фізичний розвиток, розв'язання проблем, мислення тощо)?

•  Які методи впливу дають змогу ефективно до­помогти дитині (безпосереднє втручання, моделюван­ня поведінки, підказування, пристосування довкілля тощо)?

•  Коли дитина діє успішно і коли вона потребує допомоги (під час їжі, надворі, під час гри наодин­ці, під час гри з іншими дітьми тощо)?

•  Де (в яких умовах) дитина досягає успіху і де (в яких умовах) у неї виникають труднощі (вдома, в сусіда, під час сімейних урочистостей, у великих чи в маленьких групах, у школі тощо)?

• Як інтереси дитини та її мотивація до навчання впливають на здатність до навчання? Чи передбачають ці інтереси залучення інших осіб? Наскільки шкільні заняття відповідають інтересам дитини?

•   Як дитина демонструє те, що вона знає (за допомогою мови, знаків тощо)?