Робота над задачами в початкових класах
Розв’язування математичної задачі – це процес встановлення (знаходження )
зв’язків між даними та шуканою величиною формування цих зв’язків
мовою математики у вигляді арифметичних дій, виконання послідовності дій для знаходження числового значення шуканої величини. Основне завдання вчителя –
вчити учнів знаходити зв’язки і добирати їх послідовність для визначення невідомого числа.
Вміння розв’язувати задачі вимагає від школярів знання деяких життєвих ситуацій, залежностей між величинами, розуміння суті арифметичних дій, знання прийомів обчислень, суті та структури задачі тощо.
Задача це завдання , що містить певний зміст, сюжет, в якому подають перелік груп
предметів ,їх кількісна характеристика, що виражається числами перелік кількох (не менше двох) величин , їх числові значення , величин пов’язанні між собою математичними залежностями .Обов’язково в тексті задачі є запитання чи пропозиція
відшукати числове значення іншої , шуканої величини, яка знаходиться у зв’язку із даними величинами. Задача - це завдання , яке здебільшого формується словесно (письмово чи усно), на відмінну від прикладів. Під час розв’язування задачі арифметичні
дії , їх кількість та послідовність виконання треба визначити самостійно.
Дорослим людям, фахівцям багатьох професій доводиться розв’язувати задачі
під час виконання різних робіт. Наприклад при обчисленні ціни, вартості товару, витрати матеріалів, числових характеристик багатьох явищ. Це задачі практичного змісту. Щоб уміти їх розв’язувати, треба спочатку навчитися розв’язувати задачі, що пропонуються підручником і вчителем. Це навчальні задачі.
У школі задачі застосовуються при вивченні математики, фізики, хімії та деяких інших навчальних предметів. У процесі їх розв’язування в учнів підвищується розумовий розвиток , формуються загально навчальні уміння, вони вчаться аналізувати, робити висновки, порівнювати, складати план, узагальнювати тощо.
Вперше з задачею діти знайомляться в дитячому садочку. Там вони складають по картинкам прості задачі і вчаться їх розв’язувати. Прийшовши до школи діти розширюють свої знання про задачі і вже не словесно, а письмово розв’язують прості задачі, а пізніше вчаться розв’язувати складенні задачі. Складаючи й розв’язуючи задачі, діти оволодівають навичками ефективного мислення, вправляються в різних розумових операціях.
Навчаючи дітей розв’язувати задачі можливо використовувати різні прийоми і види роботи. Діти вчаться складати задачі за картиною, за записаною дією, за даним числом , за коротким записом. Коли діти вчаться розв’язувати задачі доцільно пропонувати їм задачі у віршах. Вони цілком доступні і цікаві ,для дітей. По своїй суті вони нічим не
відрізняються від звичних: містять числові дані, вимагають відшукати невідоме, застосувавши певні арифметичні дії. А незвичайна форма цих задач викликає у дітей бажання розв’язувати їх.
1)У садок до годівниці
Прилетіло три синиці
Потім ще чотири птиці
Скільки птиць на годівниці?
2) Їжачок по лісу йшов
На обід гриби знайшов
Два - під березою
Один - біля дуба
Скільки грибів у кошику буде?
3)В кухлик зібрала Марина
Дев’ять ягідок малини
П’ять із них сестрі дала
Скільки всього ягід стало?
Розв’язування віршованих задач, скоромовок, лічилок, незважаючи на свою цікавість розвивають гнучкість мислення, увагу і пам’ять.
Ці сердиті два індики
Взули нові черевики
Рипу-рипу черевики
Всього скільки черевиків?
Сім дочок – сорочок
Вишивають сім сорочок.
Загадки в математиці допомагають розв’язувати ряд логічних завдань, оскільки самі завжди в собі містять різноманітні логічні задачі й питання в скритній формі. І відгадати її, значить знайти рішення, тобто здійснити досить складну математичну операцію. Розгадування загадок - своєрідна гімнастика, яка мобілізує розумові сили дитини.
1)Плету хлівець
на четверо овець
А п’яту окремо.
2)Сім соколят на
одній постелі сплять.
3)12 братів ,один за одним ходять,
Один одного не обходять.
4)Дім без дверей та вікон, як зелений сундучок. В ньому 6 кругленьких діточок. Називається …?
5)Що це за сім братів: роками рівні ,іменами різні?
Досить корисними для розвитку кмітливості дитини є задачі-жарти. Для правильного її розв’язку не вимагається виконання арифметичних дій, вони будуються на догадці ,кмітливості.
У бабусі Одарки – внучка Марійка,
кіт пушинка, собака Сніжинка.
Скільки у бабусі внуків?
2)Коли курка стоїть на одній нозі, то вона важить
4 кілограми. Скільки буде важити курка, коли стане на дві ноги?
3)Над ставком летіли птиці
Голуб, щука, дві синиці,
П’ять сомів і три стрижі,
Скільки птиць? Ану скажи!
4)Росте чотири берези. На кожній березі по 4 гілки. На кожній гілці є ч по чотири яблука. Скільки всього яблук?
5)Чотири мишки гризли скоринку сиру. Скільки мишок продовжувало гризти скоринку сиру?
Ребус – це особлива задача ,в якій текст подано зображеннями предметів, цифрами буквами , нотами. Робота над ребусами вдосконалює логічне мислення молодших школярів ,виховує в них ініціативу ,наполегливість, кмітливість , допитливість.
Пі2л, 7я, мі100, 100лиця, 40а, сви100к, ті100, 100ляр ,ли100к.
Під час розв’язування задач необхідно ,щоб діти дуже добре знали умову задачі, не можна приступати до розв’язування задачі , не зрозумівши її умову. Ознайомитися з задачею можна самостійно , або із слів вчителя. Читаючи задачу необхідно паузами та інтонацією виділяти числові дані, слова, що визначають вибір дії, та запитання задачі. Щоб перевірити рівень усвідомленості задачі, потрібно задати учням запитання за смислом окремих частин ,або переказати всю задачу. Аналіз задачі можна проводити двома способами ,від запитання до числових даних, або від числових даних до запитання :
I спосіб – аналітичний.
II спосіб – синтетичний.
Наприклад давайте розглянемо таку задачу:
Задача
Учні першого класу посадили 36 дерев, учні другого класу посадили на 18 дерев більше, а учні третього класу на 26 дерев більше, ніж учні другого класу. Скільки дерев посадили учні третього класу?
- Про, що питається в задачі?
- Чи можна про це дізнатися одразу?
- Чи можна дізнатися скільки дерев посадили учні другого класу?
- Що говориться про посаджені дерева учнів другого класу?
- Якою дією ми це знайдемо?
- Знаючи скільки дерев посадили учні другого класу, можна дізнатися скільки дерев посадять учні третього класу?
- Якою дією ми це знайдемо?
Під час запису розв’язку задачі можна запропонувати дітям самостійно записати розв’язок . хто перший запише розв’язок і правильно той отримає гарну оцінку. Тобто дітей можна заохотити .
Існують такі форми роботи над задачею: колективна, індивідуальна, групова.
- Колективна найчастіше використовується при розв'язуванні задач нового виду.
- Індивідуальна в процесі розвитку умінь розв’язувати задачі вивченого виду.
- Групова – робота в групах будується на принципах самоуправління школярів.
Розв’язування задач є специфічною особливістю інтелекту , а інтелект - це особливий дар людини. Тому, розв’язування задач може бути представлене як один з найхарактерніших виявів людської діяльності.
Григорків Ірина Федорівна , вчитель початкових класів
ЗОШ № 3 м. Берислав , вища категорія.
