Вчительський Журнал он-лайн

Формування мовленнєвої компетентності учнів на уроках української мови

Формування мовленнєвої компетентності учнів – одне з основних завдань учителя початкових класів як громадянина і патріота України. Переступаючи поріг першого класу, діти володіють розмовно – побутовою мовою, їх лексичний словничок переважно бідний. Невміння зв’язно висловлювати свої думки неправильна вимова слів помилки в усному та писемному мовленні  створюють дискомфорт у процесі спілкування з дорослими та однолітками , не дають учневі можливості в повній мірі розкрити свої здібності і задатки, проявити себе як особистість.

 

У Державному освітньому стандарті з мови зазначено , що основна мета вивчення рідної мови полягає в мовленнєвому розвитку молодших школярів – формування вмінь висловлюватись в усіх доступних для них формах, типах і стилях мовлення. У зв’язку з цим першочергове завдання вчителя початкових класів – забезпечити формування мовленнєво-мовної компетенції учнів як основи комунікативної.

Одне із завдань навчання української мови як державної у початкових класах полягає у формуванні усіх видів мовленнєвої діяльності; аудіювання, говоріння, читання, і письма.

Види мовленнєвої діяльності	Вимоги до навчальних досягнень учнів
1.Аудіювання (слухання і розуміння мовних одиниць)	Уміти слухати і розуміти текст, визначати основну думку
2.Говоріння (діалогічне і монологічне усне мовлення)	Будувати діалоги, переказувати тексти, створювати власні висловлювання
3.Читання (вголос і мовчки)	Читати тексти правильно і усвідомлено
4.Письмо (письмові зв’язні висловлювання)	Будувати письмові перекази і твори

 

Робота над правильною вимовою , чіткістю й виразністю усного мовлення, над збагаченням словника, правильним і точним вживанням слова, над словосполученням і зв’язним висловлюванням , над орфографічно грамотним письмом має стати основою кожного уроку . Адже набуті в початкових класах  особистісні якості, зокрема пов’язані з мовленням, не тільки забезпечують основу подальшого навчання, виховання і розвитку майбутніх підлітків, а й значною мірою зумовлюють практичну, громадську та професійну діяльність дорослої людини.

Будь-який розвиток, у тому числі й мовленнєвий , потребує  систематичного і цілеспрямованого вправляння На думку практичних психологів і методистів, вправи є обов’язковим компонентом процесу засвоєння знань і вироблення навичок.

Беручи до уваги зазначене вище, вважаю за доцільне запропонувати типологію вправ з розвитку  мовлення учнів , мета якої-  поєднати  у кожній вправі якомога більше видів мовленнєвої діяльності в різних співвідношеннях і таким чином сприяти розвитку мовлення учнів. Комплекс таких вправ ґрунтується на принципі взаємодії різних видів мовленнєвої діяльності у процесі навчання рідної мови.

Цей принцип побудови вправ , який відповідає чотирьом фазам мовленнєвої діяльності та принципу поступового навантаження ,представлено в таких алгоритмах поєднання: 1. Аудіювання – говоріння – письмо. 2. Читання – аудіювання- говоріння. 3. Читання- говоріння – письмо. 4. Читання – говоріння- аудіювання – письмо. Пропоную вам типи таких вправ.

Аудіювання – говоріння – письмо.

1. 1. Послухайте вірш і скажіть, про кого або про що у ньому розповідається.

Раз,два,три, чотири, п’ять-

Став я друзів рахувать:

Гриць, Мишко, та Ігорьок,

Два Миколки, Васильок,

Кость, Данилко, Іванець…

Та і це ще не кінець:

В мене друзів стільки всіх,

Що й злічити годі їх!

-         А скільки у вас  друзів? Складіть і запишіть розповідь на тему «Мій друг».

1. 2. Послухайте уважно вірш і скажіть, про яку тваринку в ньому розповідається.

Мурмурнявська мова

Я цікаву мову знаю .

-А яку ? Спитаєш ти.

Ту. Що нею розмовляють

В цілім світі всі коти.

Не японська, не іспанська…

Що? Англійська ? Теж не та!

Зветься мова – мурмурнявська,

Ой, яка ж вона проста!

«Няв» - це значить «хочу їсти»;

«Няв – няв –няв» - «іду гулять»

«Мур» - «на ручки хочу сісти»;

«Мур – мур – мур» - «лягаю спать».

«Няв – мур – мур» - «ходив у гості,

Там котлетки їв смачні».

«Мур – мур –няв» -« залиш мій хвостик,

Дуже боляче мені».

Щоб несли коти і киці

Радість, затишок у дім,

Мурмурнявської мови вчиться

Треба змалку нам усім.

Емілія Салаткіна

Уявіть себе котиком. Від його імені мурмурнявською мовою придумайте фразу, яку б він сказав своїй хазяйці (іншому котику, горобцю). Перекладіть українською і запишіть ці фрази. Кількість слів у фразі мурмурнявською і українською мовами має бути однаковою.

Читання – аудіювання – говоріння.

1. 1. Гра « Місток».

Учитель парами показує картки, на яких записано назви предметів. Учні мають придумати слово, яке служить ніби «місточком» між назвами предметів, прочитаних на картках. Відповідь повинна бути обґрунтована. Наприклад, учні прочитали слова пташка і дерево. «Місточками» можуть бути слова: сідати (пташка сіла на дерево), ховатися (пташка сховалася за дерево).

1. 2. «Поясніть прислів’я».

Учитель на картках демонструє три висловлювання . Завдання: викреслити зайве і пояснити свій вибір. Одне завдання вчитель пояснює сам.

Хочеш їсти калачі – не сиди на печі.

Лежачого хліба ніде нема.

Яку дружбу заведеш, таке й життя поведеш.

Сій хліб у годину – будеш їсти кожну днину

Запропонована вправа сприятиме розвитку навичок говоріння, критичного мислення, збагачуватиме словниковий запас учнів.

1. 3. «Здогадайся, що далі?»

Прочитайте текст і придумайте його кінцівку.

-         Ким ти, Васильку, був на ялинці – зайцем, вовком чи ведмедем?

-         Та я й сам не знаю… Мабуть , одразу і зайцем, і ведмедем.

-         Як це так?

Другу частину тексту зачитую після дитячих висловлювань.

-          На обличчі в мене була маска зайця; а от танцював я, казала Тетянка, як ведмідь.

Вправи такого типу спрямовані на розвиток важливого мовленнєвого вміння – передбачати розвиток думки в тексті.

Читання – говоріння – письмо.

1. 1. Гра «,Розшифруй».

Розшифруйте прислів’я . Поясніть, як ви його розумієте.

Ед отагаб кошатп, мат амен кошамок. (Де багато пташок, там нема комашок).

Придумайте і зашифруйте своє речення.

1. 2. Прочитайте розмову двох дітей. Скажіть, чи в обох у них удома є телефон?

-         Наталко, у вас є вдома телефон?

-         Немає. А у вас є?

-         У нас є.

Складіть і запишіть свій діалог із другом на власну тему.

Це завдання формує вміння розуміти суть тексту, вирізняти її серед другорядних елементів змісту.

Читання – говоріння – аудіювання – письмо.

1.Прочитайте уважно текст . Подумайте, який заголовок більше підходить до тексту: «Кошеня», «Полювання», «Невдале полювання». Доведіть свою думку.

Кошеня хотіло спіймати пташку . Воно причаїлося на гілці біля годівниці. Це помітив горобець. Пташка сміливо наскочила на розбійника. Кошеня впало на землю.

Переробіть і запишіть розповідь так, щоб її можна було назвати «Веселе кошеня».

Вправи такого типу сприятимуть розвитку в учнів умінь усвідомлювати зв’язки між фактами у тексті.

2.Гра « Овочеві страви».

- Діти, бабусі Парасці дуже подобається готувати овочеві страви . Допоможіть бабусі назвати страви, які вона приготувала до приїзду онуків.

Наприклад , страва з грибів. – Яка страва? – Грибна страва.

Страва з картоплі –

Страва з гороху –

Страва з гарбуза –

Метою цієї вправи є розвиток умінь учнів утворювати прикметники від іменників і таким чином збагачувати їхній словниковий запас.

Варто зазначити, що  пропоновані типи вправ доречно використовувати на уроках у 1 -4 класах. Однак , тільки за умови систематичної і цілеспрямованої роботи можна домогтися підвищення рівня розвитку мовлення учнів.

Сукупність вправ виконує свої функції, якщо жодна з них не є випадковою; якщо кожне із виконуваних завдань сприяє формуванню певного комунікативного вміння; якщо всі вправи цілеспрямовані :наступні спираються на попередні і дають можливість оволодіти вищим рівнем мовлення.

Добираючи дидактичні вправи , я акцентую увагу на тому, що вони не повинні ставати самоціллю, а мають використовуватися в комплексі з іншими методами навчання для досягнення поставленої мети. Тому потрібно, щоб кожен урок рідної мови ніс у собі позитивний заряд , був насичений красою , любовю  і радістю, а особливо це стосується уроків розвитку мовлення, на яких діти вчаться висловлювати свої думки, почуття, творчо мислити. Вчителю треба намагатися давати учням можливість активно розвивати свій словник, збагачувати мову новими зворотами, образами, заглиблюватись у джерела народної творчості.

Робота з розвитку мовлення молодших школярів включає такі напрями:

вдосконалення звуковимови учнів і підвищення їхньої мовної культури;

збагачення, уточнення й активізація словникового запасу молодших школярів;

уміння вживати слова у властивому для них значенні, користуватися виражальними засобами мови залежно від ситуації і мети висловлювання;

удосконалення граматичного ладу мовлення учнів;

оволодіння нормами українського літературного мовлення;

засвоєння найважливіших етичних правил спілкування.

послідовно і логічно викладати думки;

Ці напрями роботи з розвитку мовлення становлять основу для формування у молодших школярів мовленнєвої компетентності.

Дуже важливо, щоб наймолодші школярі пізнавали світ у всій його багатогранності, відчували і розуміли пряме і переносне значення слів. Їх найтонші відтінки. А коли дитина відчує красу рідного слова , вона відчує любов до мови. Розуміти, відчувати і любити рідну мову здатні всі діти. Тому завдання вчителя полягає в тому, щоб розвинути мову учнів, збагатити її, навчити любити і пишатися нею.

Мовленнєвий розвиток дитини є головним інструментом, за допомогою якого вона встановлює контакт із довкіллям, завдяки якому відбувається соціалізація дитини. У молодшому шкільному віці закладається фундамент культури мислення, мовлення і спілкування, розвиваються комунікативні здібності, пізнавальна активність, образне творче мислення. Саме початкова школа покликана сформувати в дітей інтерес до краси і мудрості живого слова, його значущості у житті людини. Мовленнєва компетенція є однією з провідних базисних характеристик особистості. А своєчасний і якісний розвиток мовлення – важлива умова повноцінного мовленнєвого розвитку учня.