Олена Вікторівна Гордієнко,
учитель української мови та літератури,
учитель І категорії
Артемівської ЗОШ І –ІІІ ст. № 10
Донецької області
Тема. Василь Стефаник. Життя і творчість. Творча співдружність письменника
з Л.Мартовичем і Марком Черемшиною (“Покутська трійця”).
Мета: розвивати навички сприйняття інформації на слух, виділення головного, висловлення власних суджень з елементами оцінки з приводу почутого чи прочитаного, вміння робити висновки та узагальнення; розвивати соціальну, полікультурну, комунікативну компетентності;
ознайомити учнів із життям і творчістю письменника, його діяльністю в «Покутській трійці»; зацікавити школярів творчістю та особистістю митця;
прищеплювати учням шанобливе ставлення до творчості письменника, сприяти формуванню гуманістичних переконань школярів.
Обладнання: портрет письменника, портрети його соратників по «Покутській трійці», видання творів, презентація про життя В.Стефаника.
Тип уроку : засвоєння нових знань
Хід уроку
І.Мотивація навчання. Оголошення теми та мети уроку.
Коментар епіграфа .
Епіграф до уроку: Я робив, що міг. Перетоплював це мужицьке
слово, яке мав біля себе, аж пальці мені
викручувало з болю… І все, що я писав,
мені боліло.
Василь Стефаник
1. Слово вчителя.
Василь Стефаник – талановитий український письменник - реаліст, може, неперевершений до цього майстер стислої соціально-психологічної новели. Його творчість припадає на кінець ХІХ та першу третину нашого століття.
В.Стефаник написав не так уже й багато – його художні твори вміщаються в одному томику. І все ж ім’я письменника стоїть поряд з іменами найвидатніших новелістів світу. Стефаникові новели вражають своєю виключною правдивістю, справжньою оригінальністю і художньою досконалістю. Вже спочатку, як тільки з’явилися перші реалістичні новели письменника, вони захопили і схвилювали читачів. Художник Іван Труш, наприклад, писав, що Стефаник може “представити мужика”, або ліпше сказати його душу, так пластично і так знаменито, як ніхто перед ним”. Раділа Леся Українка, що молодий новеліст дуже швидко “став знаменитістю на своїй батьківщині”. Іван Франко в 1901 р. відзначав, що з’явився, може чи не найбільший після Шевченка письменник, “яким уже нині можемо повеличатися перед світом”, що “його новели – як найкращі народні пісні…”
ІІ. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу.
1. Слово вчителя.
«Коли народився Василько, села йому свої співанки стелили, аби вони дитині серце обвивали, аби дитина м’яке серце мала. І своїми сльозами дитину купали, свій біль у дівоче серце переливали..!» - так писав вірний друг Василя Стефаника Марко Черемшина.
2. Перегляд презентації про Василя Стефаника, створеної учнями
Схема презентації
- Василь Семенович Стефаник народився у сім’ї заможного господаря 14 травня 1871 р. в селі Русові поблизу старовинного міста Снятина на Станіславщині.
- Навчався він у Русівській і Снятинській школах. У 1883 році поступив до польської класичної гімназії у м. Коломиї. Там подружив із Лесем Мартовичем, який став пізніше письменником-сатириком. Стефаник у гімназії багато читав. Особливо великий вплив зродили на нього твори Т.Шевченка, І.Франка і російського реаліста Г.Успенського.
- За участь у таємному гуртку та за агітаційно-освітню роботу серед селян Стефаника і групу його товаришів виключили з гімназії в 1890 р. Завершував він середню освіту в німецькій класичній гімназії в м. Дрогобичі.
- Стефаник власним коштом видав першу маленьку книжку – «метелик» з оповіданням Леся Мартовича «Нечитальник». Пізніше разом із Марком Черемшиною вони склали «Покутську трійцю» письменників, які у своєму краї піднімали на новий рівень українську літературу. У гімназії Стефаник особисто познайомився з Іваном Франком, зустрічався з ним, писав статті для прогресивних Франкових видань, виступав на зібраннях селян.
- Закінчивши гімназію, восени 1892 р. Стефаник, за бажанням батька, вступає на медичний факультет Краківського університету. Але медицина не вабила його. Він багато часу приділяє літературі, проводить агітаційну й культурно-освітню роботу в селах, особливо часто там буває під час виборів до сейму та парламенту. За це його не раз заарештовували.
- З осені 1897 р. в газетах почали з’являтися його реалістичні новели. Потім вийшли збірки творів “Синя книжечка” (1899), “Камінний хрест” (1900) і “Дорога” (1901). Вивчення медицини письменник залишив у 1900 р. Восени 1903 р. у складі делегації він відвідав Київ. Тут зустрівся з відомими письменниками – Лесею Українкою, М.Коцюбинським, М.Старицьким та ін. Відвідав могилу Т.Шевченка в Каневі.
- 1904 р. одружившись на Ользі Гаморак, Стефаник деякий час відійшов від літератури, займався сільським господарством. З 1908 р. по 1918 р. він був депутатом парламенту і використовував можливості “мужицького посла” для захисту бідноти у старостві й на суді.
- Під час першої світової війни австрійські військові власті заарештували Стефаника за зв’язки з російськими солдатами. Страждання трудящих, породжені війною, змусили письменника знову взятися за перо, і він пише ряд антивоєнних новел.
- У 1928 р. уряд Радянської України призначив Стефаникові пенсію за його заслуги в розвитку літератури. Це була велика матеріальна й моральна підтримка.
Помер В.Стефаник 7 грудня 1936 р. Похований у селі Русові.
10. Коли селяни Русова об’єдналися в колгосп, його назвали ім’ям славного земляка. У хаті письменника за рішенням Уряду створений літературно-меморіальний музей. Згодом ім’я Стефаника було присвоєне Івано-Франківському педінституту. Пам’ятники видатному майстрові слова звелися в Русові, Снятині, Львові … А головне – його твори прийшли в кожну хату.
3. Складання таблиці «Творчість Василя Стефаника»
1890 p. - публікація першого твору-допису "Жолудки наших робітних людей і читальні".
1890-1897 pp. - перші "Образки".
1897 р. - у чернівецькій газеті "Праця" надруковані новели "Виводили з села", "Синя книжечка", "Стратився", "У корчмі" та інші.
1899 р. - перша книжка новел "Синя книжечка".
1900 р. - збірка "Камінний хрест".
1901 р. - збірка "Дорога".
1916 p. - новела "Марія".
1917 р. - новели "Діточа пригода", "Пістунка", "Вона - земля", "Дід Гриць",
"Гріх", "Morituri".
1922 p. - новела "Сини".
1925 p. - новела "Воєнні шкоди".
1926 p. - збірка творів "Земля".
1928 p. - новела "Дурні баби".
1933 p. - новела "У нас все свято".
4. Робота в творчих групах «Тематика творчості Василя Стефаника», презентація робот груп.
1 група – «Твори про тяжку долю селян»:
«Новина» — трагедія сільської бідноти.
«Синя книжечка», «Май», «Давнина», «З міста йдучи» — «маленька трагедія усіх хлопів на світі».
«Сон», «Лан», «Нитка» — тяжка, виснажуюча селянська праця.
«Підпис», «Лесева фамілія» — визискування затурканих селян панами-урядовцями, лихварями.
«Камінний хрест» — показ гнітючих переживань селянина, який виїздить на неминучу загибель у чужі й невідомі краї..
«Злодій», «Суд» — засудження ненаситних у своїй жадобі до збагачення і жорстоких до людей сільських ґаздів.
2 група – «Твори про стосунки у родині, про дитинство»:
«Пістунка», «Гріх», «Мати», «Сама – самісінька», «Стратився» — відображення тяжких сімейних драм, породжених війною, тема рекрутчини.
«Кленові листочки», «Катруся», «Дівоча пригода» — безпросвітне становище українського селянства, безпорадність батьків, показ образів знедолених селянських дітей.
3 група – «Твори про зростання свідомості селян»:
«Шкода», «Засідання» — ствердження думки про те, що злидні мають соціальну основу.
«Лист» — зростання політичної свідомості бідноти.
«Комісар староства і дідич» — страйк сільських пролетарів під час жнив.
«Марія», «Дід Гриць», «Сини» — роздуми над людською долею, заклик до соціального і національного визволення, прагнення бачити Україну незалежною, вільною.
«Палій» — глибоке класове розшарування українського села, непримиримі протиріччя і зіткнення між наймитами і куркулями.
ІІІ. Закріплення знань та навичок.
1. Творча робота . Скласти «анкету»письменника
Зразок анкети
|
Прізвище, ім’я по батькові |
Стефаник Василь Семенович |
|
Дата народження |
14 травня 1871 р. |
|
Місце народження |
с. Русів на Станіславщині (зараз Івано – Франківщина) |
|
Освіта |
Незакінчена вища ( Краківський медичний університет) |
|
Спеціальність |
Лікар |
|
Сімейний стан |
Одружений |
|
Діти |
Троє синів |
|
Громадсько – політична робота |
Член радикальної партії, член студентського товариства «Академічна громада», депутат австрійського парламенту |
|
Покликання |
Народний письменник |
|
Дата та місце смерті |
7 грудня 1936 р. Похований у селі Русові.
|
|
Творча спадщина |
72 новели, статті |
2. Встановіть відповідність між висловами про В. Стефаника та авторами цих слів.
1. З ім'ям Стефаника в українську прозу входить така манера письма, яка характеризує пошуками в передачі найтонших, найскладніших порухів душі людської.
2. 14 травня 1871 року почалася його дорога. І пройшов він її, як ревний хлібороб, взявши до рук замість чепіг — перо, а по собі залишив люту, кривавицю — біля семи десятків новел. І справді, писав мало, а написав багато, бо створене ним — велике і величне.
3.Коли народився Василько, села йому свої співанки стелили, аби вони дитині серце обвивали, аби дитина м’яке серце мала.
4. З’явився, може чи не найбільший після Шевченка письменник, “яким уже нині можемо повеличатися перед світом”, бо “його новели – як найкращі народні пісні…”
А) І. Франко
Б) П. Хропко
В) М. Черемшина
Г) Г. Хоткевич
Ключ. 1 Б, 2 Г, 3 В, 4 А.
ІV. Підсумок уроку.
1. Інтерактивна гра «Продовж речення…» ( робота в парах):
- В. Стефаник видався мені…
- Початкову освіту він отримав…
- Разом з Лесем Мартовичем та Марком Черемшиною Стефаник входив до…
- Стефаник був членом партії…
- Творчу кар’єру письменник почав у…
- Найвідоміші твори митця – це…
- На честь письменника названо…
2. Оцінювання навчальних досягнень учнів на уроці.
V. Домашнє завдання.
Опрацювати біографію письменника, прочитати новелу «Камінний хрест».
Індивідуальне завдання. Підготувати коротку інформацію про експресіонізм як напрям у літературі.
ВКонтакте - комментарии
ВКонтакте
