Миколайчук Анжела Володимирівна, педагог - організатор (м.Луцьк, Волинської області)
День української писемності та мови
Звучить запис пісні про мову.
В. Шановне ліцейське товариство вітаємо вас у цій залі.
Сьогодні 9 листопада - День української писемності та мови. Суть свята полягає в популяризації вживання української мови в усіх сферах суспільного життя. Сьогодні активісти організовують акцію - флешмоб — цього дня розмовляти та писати виключно українською. На Українському радіо відбувається Всеукраїнський диктант національної єдності і в цьому році ще є творче завдання, як доказ того, що «найбільше і найдорожче добро в кожного народу - це його мова. Ота жива схованка людського духу. Його багата скарбниця, в яку народ складає і своє життя, і свої сподіванки, розум, досвід, почування.» П.Мирний
У цей день стартує Міжнародний конкурс знавців української мови ім. Петра Яцика. Цей унікальний мовний марафон був зініційований великим українським меценатом і громадським діячем Петром Яциком, який усе життя прожив у Канаді, але завжди пам’ятав про рідну землю. Після здобуття незалежності він часто приїздив до України. Мовна ситуація в Україні дуже непокоїла Петра Яцика; він був переконаний, що є мова — є й держава, немає мови — немає держави. Так народилася ідея конкурсу з української мови для української молоді.
Мова – це символ єдності нації і держави.
І ми разом об’єднались сьогодні українською вишиванкою та зібрались, щоб помилуватись магією українського слова наших поетів та спробувати показати силу слова власної душі. Просимо усіх бути уважними. Свої уподобання щодо виконання поетичних творів власних та відомих митців ви можете проявити шляхом голосування. Результати будуть озвучені на лінійці.
(Звучить мелодія)
«Без української мови не може бути української держави».
Поки живе мова - житиме і народ, як національність, міцнітиме наша Українська держава.
Пам'ятаймо застереження нашого класика Панаса Мирного: „Мова - така ж жива істота, як народ, що її витворив, і коли він кине свою мову, то вже
буде смерть його душі, смерть всього того, чим він відрізняється від
других людей".
Мова і самосвідомість – це дві найважливіші ознаки нації.
В. Сосюра «О!Мово моя!» читає Голдованська Олена, 9-А клас.
Хто якою мовою думає, той до того народу належить.
Любов і повага до мови, якою розмовляєш, - це передусім,
шанування себе, виявлення поваги до народу, його історії, культури. Адже
мова - нетлінний скарб українського народу, що його наші предки
зберегли, незважаючи на всілякі заборони й утиски, передавши нам у
спадщину.
В. Симоненко «Грудочка землі» читає Глинюк Ірина, 9-А клас.
Мовою рідною я розмовляю,
Вільно живу я у ріднім краю.
І Україну мою прославляю,
Вірність і серце я їй віддаю.
Савчук Лілія, 10 – Б клас, вірш про мову
Ну що б, здавалося, слова...
Слова та голос — більш нічого.
А серце б’ється — ожива,
Як їх почує!..
Т.Г .Шевченко «Лілея», читає Віктор Гей, 8-А клас.
Ти , рідна мово, чиста, як роса,
Цілюща й невичерпна, як криниця,
Святиня наша, гордість і краса,
Ти – розуму народного скарбниця!
Л.Українка «Твої листи пахнуть…» читає Мазурок Олена.
Українські пісні мама ніжно співала,
Коли ще в сповитку були діти малі.
Українською мовою благословляла,
Як розходились ми на дороги земні!
Б. Олійник «Парубоцька балада», читає Дишко Ірина, 10-В клас.
Історія нашої мови, як і доля народу – стражденна. Вона не тільки вистояла, зберігши свою неповторність і притаманні її особливості, коріння яких сягають глибокої давнини, а йодержала в демократичному світі визнання за свою красу. Її фонетичнарозкіш, лексичне та фразеологічне багатство, синтаксична гнучкість, величезні словотворні можливості дістали загальне визнання. У 1934 р. наконкурсі в Парижі вона була визнана, поряд з французькою і перською, як
найкраща, наймилозвучніша, найбагатша мова світу.
А Любка « Ти прокинешся зранку і скажеш… », читає Дриганюк Вікторія, 11-Б клас
Скільки в мові тепла і палкого кохання!
Туги й щастя дзвінкого, і світла душі,
Та іскристої радості і шанування,
Що, хоч просто говориш — виходять вірші!
Настав час надати слово нашим юним поетам. Попросимо бути до них поблажливими, адже це тiльки першi спроби пера.
«Твоє кохання», Антон Яворський , 9 – А клас.
Саме завдяки красі нашої мови ми можемо передати красу почуттів, які народжуються в душі….
«Мовчи…» автор слів учень 9-Б класу , читає Кундельська Діана.
Найдорожче — рідна мова,
Наснагу й силу нам дає.
Нам стежку в світ дано топтати,
Поки в нас рідна мова є.
Дишко Ірина….
Не можна ходити по рідній землі, не чаруючись рідною мовою.
Марищук Наталія….
Мово моя, ти пречиста і славна,
Трепетна, наче ранкова роса.
Ти називаєшся нині — державна!
Все в тобі є: і багатство, й краса!
Кусевич Оксана « Від початку – до кінця»
О слово! Будь мечем моїм!
Ні, сонцем стань! вгорі спинися,
Осяй мій край і розлетися
Дощами судними над ним.
Матвіюк Ірина….
Дякуємо усім учасникам сьогоднішнього дійства нагадуємо, що ви можете свої уподобання стосовно виконання проявити у голосуванні.
Мелодія
Сьогодні нам пропонують двомовність.
Двомовність на державному рівні – перехідний етап до одномовності.
Дві мови на одній території не можуть бути функціонально тотожними.
Висока національна свідомість – запорука збереження українськості
Тобто, ми – УКРАЇНЦІ маємо зберігати та плекати рідну мову!
Тож керуймось заповідями свідомого україномовця.
«Ми не є і не повинні стати народом суржикової мови чи мови мертво-декоративної. Маємо витворену протягом віків мову дивовижно багату, одну з найбагатших у світі, барвисту, запашну, розмаїту, здатну активно жити і розвиватись, придатну до найскладнішої художньої і наукової творчості. Злочином було б занедбати таке неоціненне духовне добро».
«Бути постійно на варті чистоти мови, збагачувати її всебічно, повертати її первісну естетичну красу, мудрість, милозвучність - ось наше національне надзавдання». (Олесь Гончар, український письменник.)
Шануймо нашу мову і пошановані будемо іншими!
Мова – наша душа!
